Вбиті росією: Гомоляко Євген. Ковпак Ольга. Супрун Валентина
Про це повідомила дружина загиблого Світлана Гомоляко на своїй Facebook-сторінці.
"Прокляті уламки забрали в нас найдорожче — моє кохання, нашого таточка, сина, брата, дядька, внука, хрещеного, друга… Людину з великої літери, добру, щиру, віддану, яку неможливо замінити", — пише Світлана.
Вона додає, що прощання з загиблим відбудеться 20 серпня у Ніжині.
Євген Гомоляко — засновник і голова благодійного фонду STRONG Ніжин. Про його волонтерську діяльність згадує й знайома родини Марина Любомирська у своєму дописі на Facebook:
"Женька був справжнім мужнім патріотом, волонтером, він допомагав усім. Ще вчора він пакував та відправляв посилки хлопцям на передову… Він завжди знаходив слова підтримки, приходив на допомогу, був добрим, веселим, світлим. У нього були плани на життя, але ця клята війна все забрала...".
Як розповіла Суспільному знайома загиблого місцева жителька Ольга, чоловік зазнав поранення у голову.
"І «швидка» приїхала, і ДСНС, усе приїхало, але вже пізно було, тому що йому влучило в голову. Дуже-дуже хороший хлопець був. У нього сімʼя, все добре. Дуже людина була хороша".
Ольга народилася у селі Козацьке на Чернігівщині. Після школи працювала в Броварах на Київщині, потім у Старому Бикові рідної області на овочевому підприємстві – там консервували огірки, помідори, приймали картоплю, часник тощо. Згодом жінка одружилася, народила двох дітей.
«Мама все життя багато працювала. На фермі, на току – де була робота, за те й бралася. Їй треба було виховувати нас, годувати, вдягати. Ніколи було і вгору глянути. 13 років мама жила сама – тато помер. Вона мала інвалідність, тому була на пенсії. Мама була дуже доброю і чуйною жінкою. Нам її не вистачає», – сказала донька Світлана.
Свідків загибелі Ольги Ковпак немає. Відомо лише, що вона йшла трасою у бік Нової Басані.
«Не знаю точно, що сталося, як і те, чому і куди вона йшла того дня. Я живу в сусідньому селі Новий Биків. Мені про смерть повідомили, коли українські військові звільнили село і знайшли її тіло. Ми поховали маму в Старому Бикові 2 квітня 2022 року», – додала донька Світлана.
В Ольги Ковпак залишилися двоє дітей і двоє онуків.
Валентині було 33 роки. Народилася у великій родині в Старій Басані. Навчалася у місцевій школі-інтернаті. Потім одружилася і з чоловіком оселилася у Києві. Там народила першу доньку. Була технічною працівницею в школі.
Подружнє життя не склалося і з часом Валентина повернулася в село. Працювала на місцевому сільськогосподарському підприємстві. Згодом вдруге стала мамою, народила другу доньку. Останні роки дбала про дітей і господарство.
Повномасштабна війна застала Валентину в Старій Басані. 27 березня 2022 року російські військові їхали селом та обстрілювали оселі людей. Валентина жила у домі своєї сестри, там же була її мама.
Сестра Олена розповіла: «Вони дітей сховали у кімнатах, поклали їх на підлогу. А тут почало стріляти. Валентина й пригнутися не встигла. Осколки залетіли в дім, пробили їй шию. Вона загинула миттєво».
Валентину поховали на подвір’ї. Труни не було, тому чоловіки збили з дощок ящик. Після звільнення у квітні 2022 року Чернігівщини від окупантів загиблу перепоховали на кладовищі.
«Коли сталася трагедія, ми перевели дітей, маму в сусідський погріб. А наступного дня староста Лідія Єреп та її син Ярослав (у 2023 році він долучився до лав ЗСУ і згодом загинув. – ред.) вивезли їх у Бобровицю. Мамі ми довго не казали, що Валя загинула. Говорили, що в лікарні. А коли приховувати вже було неможливо, мама дізналася. У неї й до того був інсульт, а через смерть доньки здоров’я погіршилося. Так вона й померла 9 липня того ж року, що і Валя», – сказала Олена.
Олені боляче згадувати загиблу сестру. Вона каже – Валентина була доброю людиною.
У неї залишилося двоє доньок, шестеро сестер, двоє братів й інші родичі.
Старшу доньку забрав до себе батько, вона живе в Києві. Молодшу виховує сестра Валентини зі своїм чоловіком у містечку Бобровиця.
Коментарі
Дописати коментар