Загиблі герої Чернігівщини: Грищенко Володимир. Поляков Олександр. Сидоренко Володимир

Навіки додому на щиті повертається штаб-сержант Грищенко Володимир Миколайович, який загинув внаслідок російської агресії.

Народився Володимир 19 червня 1982 року в с. Єліне, навчався в Чепелівській школі. У 2000 році закінчив Щорське ПТУ №7, отримавши спеціальність «столяр – тесляр».

21 листопада 2000 року був призваний на військову строкову службу. Все своє життя присвятив військовій справі та захисту Батьківщини.

З грудня 2002 року проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. З 2016 року брав участь в бойових діях в АТО та ООС. Учасник бойових дій.

Від 2020 року перебував на службі у Маріуполі.

Під час повномасштабного вторгнення мужньо боронив українську землю від російських окупантів. З 12 квітня 2022 року внаслідок оточення ворогом заводу Ілліча був взятий у полон.

У січні минулого року в рідних з’явилася велика надія побачити Володимира вдома – їм повідомили, що його везуть на обмін. Проте внаслідок збиття літака 24 січня 2024 року Володимир загинув в авіакатастрофі.

Олександр Поляков народився 27 лютого 1984 року в місті Бахмач. Згодом родина переїхала до Атюші.

1991 року Олександр пішов у перший клас Атюшівської школи, яку закінчив 2001 року. У рідній школі його пам’ятають спокійним, товариським, добрим і щирим учнем, який міг підтримати, не відмовляв у допомозі, завжди мав свою точку зору і власні переконання, яких неухильно дотримувався.

Після закінчення школи Олександр отримав спеціальність столяра, працював на сільгосппідприємстві в Атюші.

Згодом переїхав до столиці, трудився на Київській птахофабриці.

Останнім часом жив у Полтавській області, працював столярем.

У серпні 2024 року доєднався до лав оборонців України – залишивши улюблену роботу, рідний дім, всі свої справи, обравши захист рідної землі.

Олександр Поляков був майстром відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів гірсько-штурмового батальйону.

На жаль, наш земляк загинув 23 липня 2025 року на Запорізькому напрямку від прямого влучання двох дронів.

В Атюші в захисника залишились батьки, брат і сестра, на Полтавщині – дружина.

У пам’яті атюшан Олександр навіки залишиться чуйною, працьовитою людиною, веселим і добрим земляком, люблячим сином і братом, мужнім захисником рідної землі.