Історії Воїнів: військовослужбовці 143-ї окремої механізованої бригади

Військовослужбовці 143-ї окремої механізованої бригади боронять кордони Чернігівщини за допомогою гармати. Самохідна артилерійська установка стріляє 122-міліметровими снарядами та здатна вражати ціль противника на відстані до 15 кілометрів.

Старший навідник із позивним "Тихий" розповідає про свою роботу: спочатку командир передає координати навідникові через рацію, після чого лунає команда "постріл".

"Коли зробили постріл, я швиденько наводжуся на наші установки, які були попередні перед цим, на той випадок, якщо ми гарно спрацювали та треба ще один снаряд підкинути".

За його словами, працюють артилеристи швидко.

"Тут все потрібно робити швидко і як можна точніше. Чим точніше ми працюємо, тим ймовірніше більше ми збережемо життів нашої піхоти".

 Про свої обов'язки також розповів військовослужбовець із позивним "Мотель".

"У мої обов'язки входить зарядити цю потужну машину вчасно, щоб вона відбивала атаки ворога".

 "Тихий" говорить, що однією з їхніх задач, зокрема, є відпрацювання по ворожих цілях, щоб російські військові не змогли підійти до піхоти ЗСУ.

"Працюємо по різних цілях. Інколи по піхоті, коли посадочну злітну смугу БпЛА знайдуть, якісь укриття, бліндажі, їхні окопи. Де виявить розвідка, дає нам цілі, і ми їх відпрацьовуємо".

За словами старшого навідника, піхота розраховує на роботу артилеристів.

"Піт артилериста – це збережені каплі крові нашої піхоти. Вона на нас дуже надіється. Її треба дуже швидко й точно прикривати, тому що ми всі розуміємо, що там армія набагато більша, можливості у них більше. Все одно тримаємось. Що найважче? Найважче віддавати свої землі, за які гриз зубами, а потім треба відходити".

"Робота нелегка, але треба її комусь виконувати. На цей час", — додав артилерист із позивним "Мотель".

Джерело