Загиблі герої Чернігівщини: Овсієнко Павло. Антоненко Валентин. Прокопенко Роман

Павло Миколайович Овсієнко народився 9 липня 1989 року. Проживав у селі Андріївка Михайло-Коцюбинської громади.

"Павло без вагань став на захист своєї Батьківщини. Він добровільно пішов до лав морської піхоти, де з гідністю виконував свій військовий обов’язок. Його відвага, сила духу та любов до рідної землі назавжди залишаться прикладом для всіх нас", — пишуть на сторінці громади.

Загинув 4 жовтня 2025 року.

Попрощалися з воїном у Катерининській церкві, поховали на кладовищі у рідному селі.

Народився Валентин Анатолійович Антоненко в селі с. Степанівка Менського району. Навчався у Волосківській 8-річній та Дягівській середній школах. До служби в армії працював у місцевому колгоспі. Військову службу проходив у ракетних військах у Німеччині. Після армії працював у лавах МВС, а саме в міліції Чернігова. У 2007 році виїхав до Франції, де працював на будівництві. 

У перші дні вторгнення російської федерації повернувся в Україну. Допомагав евакуювати жителів Чернігова. Пішов добровольцем на фронт у лютому 2023 року,  після того як на війні був поранений рідний брат Валентина, учасник АТО.

Зарахований до новоствореної 32-ї окремої механізованої бригади ЗСУ у 405 батальйон. Службу проходив у протитанковому артилерійському взводі на посаді номера обслуги. Загинув 13 жовтня 2023 року при виконанні бойового завдання на нульовій позиції внаслідок шквального мінометного обстрілу зі сторони російської федерації.
Вдовою залишилася дружина, осиротіли дві доньки. Ніколи не дочекається обіймів сина старенька мати.
Поховали Героя в селі Степанівка на сільському цвинтарі з військовими почестями.

Роман Федорович Прокопенко народився 28 травня 1989 року в селі Кобижча. Навчався у Кобижчанській ЗОШ І-ІІІ ступенів, яку закінчив у 2007 році.

Після закінчення школи присвятив своє життя лісовому господарству, де працював, не покладаючи рук, був завзятим та відданим своїй праці.

30 червня 2025 року Роман Федорович був призваний на військову службу та став на захист України від російського загарбника.

02 жовтня 2025 року відважний воїн загинув у Донецькій області під час виконання бойового завдання.

Роман Прокопенко назавжди залишився вірним Військовій присязі українському народові. Загибель пов’язана із захистом Батьківщини в боротьбі за незалежність та свободу України.

У скорботі залишилася сумуюча родина: сестри Надія, Наталія, Тетяна, Євгенія, Юлія, брати Олександр, Олег та В’ячеслав.

Роман Федорович був людиною з великим та щирим серцем, відкритим, добрим, завжди готовим прийти на допомогу. Любив та поважав своїх рідних та близьких.