Загиблі герої Чернігівщини: Бойко Максим. Малишев Антон. Ярошенко Олександр

Максим Олександрович Бойко народився 1 липня 1990 року в місті Прилуки. Навчався в Прилуцькій школі №7. Після школи вступив до Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу. Продовжив навчання в Полтавському педагогічному університеті. Працював у рідному місті в магазині «Маяк». Захоплювався комп’ютерною технікою, займався її ремонтом.

У 2025 році став на захист країни. Проходив службу на посаді оператора БПЛА. Брав участь у бойових діях на Донецькому напрямку.

05 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання, по переміщенню з одної точки в іншу, в районі населеного пункту Лиман Донецької області група солдат опинилася під прицілом ворожого FPV-дрона, але продовжували рух, не помічаючи загрози.
Як згадують побратими, того разу, Бойко Максим йшов останнім, що і дало йому змогу першому почути звук FPV-дрона. Він встиг попередити всіх про небезпеку, давши їм можливість врятуватися, проте сам не встиг…Внаслідок отриманого поранення, солдат Бойко Максим загинув на місці.(Евакуація тіла відбулася 09.10.2025 р.) Максим усвідомлено поставив життя побратимів вище за власне, виявивши незламність духу та честі. Його життя обірвалося, але залишився подвиг, залишилася пам`ять і гордість. Адже залишилися врятовані побратими.
Рідні, друзі, побратими запам`ятають Максима справжнім воїном, відданим військовій присязі, людиною слова, готовим завжди прийти на допомогу. Він був турботливим, люблячим сином, коханим, батьком двох малолітніх діток. 

Попрощалися із воїном 15 жовтня у Прилуках, поховали на місцевому кладовищі.

Народився Антон Малишев 07 квітня 1999 року в місті Ніжині Чернігівської області. Навчався у Ніжинській гімназії №16.

У 2014 році вступив до ВСП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний коледж», де у 2017 році здобув освітньо-кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст» за спеціальністю «Бухгалтерський облік».

Закінчив Київський економічний університет за спеціальністю "Бухгалтерський облік".
Працював закордоном, згодом продавцем у «Сільпо».
Під час повномасштабного вторгнення пішов у ТРО і згодом підписав контракт із ЗСУ.  Був оператором БПЛА.
Загинув 10 жовтня 2025 року під час виконання військового обов’язку.
Без люблячого сина залишилися батьки та брат – без надійного плеча.  

Олександр Григорович Ярошенко народився 19 листопада 1980 року в селі Киселівка Менського району Чернігівської області. Проживав у селищі Прогрес. Навчався в місцевій Киселівській середній школі I–III ступенів, а згодом — у Чернігівському кооперативному технікумі, де здобув фахову освіту.

Понад двадцять років Олександр жив у Корюківці, працював у місцевій житлово-експлуатаційній конторі на посаді слюсаря-сантехніка. Керівник підприємства Дмитро Логвиненко згадує: «Олександр був дуже відповідальним працівником. Усі завдання виконував сумлінно й професійно. Добрий, товариський, чесний. А ще — щирий патріот. Він завжди хотів, щоб усі мали таку ж любов до України, як він».

26 грудня 2022 року Олександра Ярошенка призвали на військову службу за мобілізацією Корюківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Він служив солдатом на посаді номера обслуги самохідної артилерійської гармати.

7 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Львівка Краматорського району Донецької області Воїн загинув, отримавши поранення, несумісні з життям.

Олександр був одружений. У нього залишилися дружина, дорослий син і восьмирічна донька, про яких він завжди турбувався і дуже любив, особливо меншеньку Поліну.

Поховали Героя 15 жовтня з військовими почестями в селі Киселівка на місцевому кладовищі по вулиці Молодіжній, в сторону селища Прогрес. Провести Героя в останню земну дорогу прийшли рідні, друзі, побратими, колеги, представники влади та органів місцевого самоврядування Корюківської й Менської громад. Церемонія прощання розпочалася в Корюківці, у будинку, де жив Олександр, а завершилася в селі Киселівці, куди прибув кортеж із тілом Захисника.