Загиблі герої Чернігівщини: Басанець Ігор. Носенко Дмитро. Муравко Володимир

Ігор Басанець народився 29 листопада 1978 року в Чернігові. Навчався у школі №33, після закінчення вступив до ліцею залізничного транспорту. Далі пішов служити до лав Збройних сил України.

Після служби працював завідувачем складу на підприємствах міста.

24 лютого 2022 року пішов добровольцем в ТРО, став на захист міста Чернігова. Був поранений на Донецькому напрямку.

Після одужання пішов далі служити до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув Ігор Басанець 25 березня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Кліщіївка на Донеччині.

Поховали воїна на кладовищі Ялівщина у Чернігові.

Дмитро Носенко народився 22 липня 1970 року в Чернігові. Закінчив школу №19. Потім вступив до Київського політехнічного інституту. У 1992 році закінчив Чернігівський технологічний інститут за спеціальністю "Технологія машинобудування", де здобув кваліфікацію інженера-механіка.

Після закінчення навчання, у 1992 році, влаштувався на роботу у відділ головного конструктора Чернігівського радіоприладного заводу інженером-конструктором. Згодом Дмитру Олександровичу присвоїли 1 категорію інженера-конструктора, а потім призначили начальником відділу 426 у відділі головного технолога.

У 1995 році чоловік одружився. А в 1996 році у подружжя народився син Антон.

З 2003-го до 2023 року Дмитро Носенко працював у ТОВ "Спорттехніка", де у різний час обіймав такі посади: майстер, заступник начальника виробництва, начальник виробництва, головний інженер.

На початку 2023 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ.

17 вересня 2024 року Дмитро Носенко загинув.

Підтвердився факт загибелі нашого земляка – солдата МУРАВКА Володимира Олександровича з с. Хотуничі.

Народився Муравко Володимир 29 червня 1972 році у селі Петрівка, проживав у Хотуничах. 34 роки пропрацював у ПСП «Прогрес» підсобним працівником.

16 липня 2024 року, коли тривав вже тертій рік повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, був призваний на військову службу.

Під час виконання службового завдання із захисту Вітчизни по недопущенню просування ворога Володимир зник безвісти.

Вдома на нього майже рік чекали рідні і сподівалися побачити живим.

Проте не судилося….

Відданий військовій присязі на вірність України, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за рідну землю, її свободу і незалежність Муравко Володимир загинув 30 жовтня 2024 року.

Невимовно високу ціну платить наша держава, виборюючи мирне небо над рідною землею! Боляче втрачати Україні своїх синів на війні.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя, поділяємо ваш біль та сумуємо разом з вами.

Герої не вмирають!

Поховали солдата на Алеї Героїв міського кладовища у Сновську.