Загиблі герої Чернігівщини: Дубинський Олег. Ковтун Олександр. Олійник Роман

Народився Олег Дубинський 17 червня 1978 року в місті Прилуки. Навчався в Прилуцькій загальноосвітній школі №6, яку закінчив у 1995 році.

З 1999 по 2009 роки Олег працював ізолювальником III розряду в будівельно-монтажному цеху "Чернігівнафтогаз". З 2010 року працював у будівельних організаціях міста Київ і Київської області.

9 серпня 2023 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ.

Служив на посаді вогнеметника 2-го вогнеметного відділення взводу радіаційного хімічно-біологічного захисту.

Загинув боєць 26 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Тимофіївка Покровського району Донецької області.

В нього залишилися двоє синів Володимир та Владислав.

Поховали Олега Дубинського на міському цвинтарі села Білещина.

Солдат Олександр Ковтун (22.02. 1986 — 26. 09. 2025) народився в селі Підгайне. У 2001 році закінчив Носівську неповну середню школу №7, продовжив навчання у професійно-технічному училищі №33 села Мрин.

Змалку Олександр вирізнявся працьовитістю, любов’ю до природи та глибокою відданістю родині. Робота у Мринському лісництві бензопильщиком дала йому можливість поєднати любов до природи з відчуттям порядку та відповідальності. Він із захопленням збирав гриби, обожнював риболовлю. Олександр був душею компанії, оптимістом і людиною, навколо якої завжди збиралися друзі. У родині він був надійним сином, люблячим братом, відданим чоловіком та турботливим батьком двох синів — Артема та Артура, яких виховував разом із дружиною Юлією.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну став на захист Батьківщини. Разом з побратимами пройшов важкі бої по всі й лінії фронту, а згодом поповнив ряди славнозвісної третьої окремої штурмової бригади, де брав активну участь у штурмах ворога. Олекандр пройшов довгий і надзвичайно виснажливий шлях Воїна і захисника.

Перебував у «кільці» під Авдіївкою, воював на «нулі» у Бахмуті та в найгарячіших точках Донеччини й Луганщини.

Попри численні контузії, продовжував службу як навідник у підрозділі протиповітряної оборони — артилерійському взводі зенітної артилерійської батареї дивізіону військової частини.

9 серпня 2025 року, на Харківщині, будучи старшим вогневої групи, виявив виняткову мужність і військову майстерність. У ході масованої атаки ворога особисто знищив кулеметним вогнем чотири ударні дрони, а його група ліквідувала ще кілька FPV-дронів та боєприпас «Ланцет». Завдяки його діям було врятовано життя побратимів і збережено військову техніку.

Військовий шлях Олександра Вікторовича — це приклад справжнього воїна: від перших днів стояв у найгарячіших точках, обороняв, штурмував, прикривав побратимів і до кінця залишався вірним присязі.

Захищаючи Україну від російського агресора, загинув Герой Олійник Роман Сергійович, житель села Білоцерківці Новобасанської громади.

Із 19 квітня 2022 року Роман Сергійович служив у лавах Збройних Сил України.

15 лютого 2025 року, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, у бою за свободу і незалежність нашої держави він героїчно загинув у Курській області.