Загиблі герої Чернігівщини: Сила Олександр. Кладкевич Олександр. Бурий Іван

Старший сержант Олександр Сила народився 22 вересня 1983 року у селі Слабин (нині Гончарівська громада).

Закінчив місцеву школу. У 2002 році здобув спеціальність "слюсар з ремонту автомобілів" у Чернігівському вищому професійному училищі №15. Потім проходив строкову військову службу в армії. У 2007 році одружився. У тому ж році вивчився на електромонтера та працював за цією спеціальністю в СПМК-604 у Чернігові. Пізніше займався виконанням ремонтів.

"У вільний час він дуже любив рибалити, цікавився мисливством. Ми з ним разом ходили у ліс по гриби. Він дуже любив наших донечок: у 2007 році у нас народилася Анастасія, а 31 грудня 2021-го — Уляна", — розповіла Суспільному дружина Олександра Наталія.

У травні 2022 року Олександр долучився до лав 105-го прикордонного загону. Ніс службу на кордоні з Білоруссю, у Новгороді-Сіверському. У серпні 2025-го його перевели до бойової частини. Він був інспектором прикордонної служби І категорії та начальником другої групи АГС гранатометного відділення прикордонної комендатури швидкого реагування 105-го прикордонного загону.

Загинув Олександр Сила 12 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання біля села Золотий Колодязь у Покровському районі на Донеччині. Відспівали бійця у Катерининському соборі у Чернігові, поховали у селі Слабин.

У нього залишились, дружина, дві донечки, батько та два брати.

Олександр Кладкевич народився 28 травня 1984 року у Михайло-Коцюбинському. Закінчив місцеву школу. Був учасником АТО.

Як розповіла Суспільному родичка Олександра Людмила Ковера, у перший день повномасштабної війни чоловік пішов знову захищати Батьківщину. Обороняв Чернігів. Потім воював на інших напрямках. Був у складі 105-го прикордонного загону.

Загинув Олександр Кладкевич 12 жовтня 2025 року на Покровському напрямку.

Відспівали Олександра Кладкевича у Катерининському храмі у Чернігові, поховали у рідному селі. У захисника залишились мати, батько, сестра, дружина та двоє синів.

Іван Бурий народився 03 березня 2002 року в селі Стольне Чернігівської області.

Згодом, у дошкільному віці, разом із родиною переїхав до села Мощне. Закінчив Миколаївську загальноосвітню школу у 2019 році та продовжив навчання у Чернігівському будівельному ліцеї. У 2020 році здобув освіту електрогазозварювальника.

У мирному житті працював за професією в Чернігові. Після звільнення міста від російської армії (3 квітня 2022 рік, — ред.) продовжив працювати за фахом, а також займався своєю улюбленою справою — ремонтом автомобілів.

28 червня 2024 року Іван добровольцем пішов служити за контрактом.

Перший бій зустрів на Харківщині. Згодом Іван служив у Луганській області.

11 жовтня 2024 року після мінометного обстрілу Іван Бурий зник безвісти. Через рік підтвердилось, що він загинув під час бою.