Загиблі герої Чернігівщини: Бойко Володимир. Соловйов Валерій. Половян Артем

Володимир Бойко народився 18 серпня 1975 року в місті Києві. Після закінчення школи, навчався в професійно-технічному училищі, де здобув спеціальність слюсаря холодної обробки металу, згодом працював на різних роботах.

З початком повномасштабного вторгнення переїхав на постійне місце проживання до малої батьківщини матері – села Хрещате, звідки його мобілізували до лав Збройних сил України.

Після проходження бойової підготовки, боронив північні кордони нашої країни.

Загинув Володимир Бойко 10 травня 2025 року на Сумщині.

Поховали воїна у селі Хрещате.

В нього залишилась матір, брат та сестра.

Валерій Соловйов народився 2 лютого 1975 року в селі Домашлин Корюківського району. Завершив дев'ять класів місцевої школи, потім навчався в Козелецькому технікумі ветеринарної медицини за спеціальністю "Ветеринарна медицина".

Працював головним ветлікарем у колгоспі в селі Домашлин.

З 1996 до 1998 року проходив строкову службу, під час якої закінчив школу молодих спеціалістів за військовою спеціальністю оператор ЗРК.

Потім повернувся додому і продовжив працювати головним ветлікарем.

У березні 2014 добровільно долучився до лав ЗСУ. Через рік Валерія Соловйова звільнили в запас.

На початку повномасштабного вторгнення Валерій знову добровільно долучився до війська. Спочатку обороняв Чернігів, потім брав участь у боях на Сході України, далі захищав кордони України на Сумщині та Чернігівщині.

Був нагороджений медаллю "Незламним героям російсько-української війни".

Загинув Валерій Соловйов 24 жовтня 2024 року на Сході України.

Поховали воїна на кладовищі у рідному селі.

У нього залишилися дружина, син та донька.

ПОЛОВЯН АРТЕМ ГРИРОРОВИЧ, позивний «ДОБРИЙ» народився 4 грудня 1990р в м.Чернігові.

1993-1997 – дитячий навчальний заклад 53.

1997-2005 навчався в школах № 2, 33.

В шкільні роки займався футболом, грав за команді «Десна», мав значні досягнення в спорті.

2005-2008р. Навчався в ПТУ – 6, здобув професію столяр-краснодеревщик.

До війни працював водієм-експедитором в ТОВ «ТЕДІС Україна» та грав за футбольну команду «ТЕДІС».

Волонтер. Мобілізований ЗСУ, артилерист.

Загинув 06.10.2025, в наслідок отримання поранення, несумісного з життям під час артобстрілу, в Харьківській області.

Залишились батьки, сестра.

Друзі згадують Артем, як добру, оптимістичну, світлу, патріотичну, життєрадісну людину.