Скорботні жнива війни: Калита Віктор. Ворчак Богдан. Логвиненко Петро

Віктор Калита народився у 1976 році в селищі Ревунів Круг.

Помер боєць під час проходження військової служби.

Поховали воїна у рідному селі.

Богдан Ворчак народився 16 листопада 2000 року в селі Нові Млини колишнього Борзнянського району (нині Височанська громада). З 2007 по 2018 рік навчався у Новомлинівській школі.

1 березня 2020 року долучився до лав ЗСУ. Служив за контрактом у місті Житомирі в 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді.

Під час повномасштабного вторгнення воював у Харківській області. Богдан неодноразово був поранений. Після довготривалої реабілітації його перевели до сил ППО.

"На жаль, життя захисника трагічно обірвалося 13 жовтня 2025 р. У воїна залишилися син, дружина, батьки, сестри", — пишуть у громаді.

Поховали Богдана Ворчака у рідному селі.

Петро Логвиненко народився 24 березня 1995 року в селі Переволочна Прилуцького району.

Навчався у Переволочнянській школі.

Після закінчення дев'яти класів вступив до Прилуцького технічного фахового коледжу, а з часом до Сумського державного університету.

Працював у ТОВ "Наташа Агро", ТОВ "Батьківщина". На початку повномасштабного вторгнення працював у "Автостраді".

Долучився до лав захисників у квітні 2022 року. Служив на Донецькому напрямку.

У листопаді 2022 року отримав важке осколкове поранення, проходив лікування.

З грудня 2023 року служив солдатом у місті Прилуки.

Помер 25 жовтня 2025 року.

У чоловіка залишились дружина та донька, батьки та брат.

Поховали захисника на міському кладовищі у Прилуках. 27 жовтня у місті оголосили Днем жалоби.