Загиблі герої Чернігівщини: Буцан Станіслав. Хряпко Павло. Муга Володимир

Буцан Станіслав Миколайович народився 23 листопада 1980 року в селі Кобижча Бобровицького району Чернігівської області. Навчався в Кобижчанській середній школі №1. Після 11 класу вступив на навчання в Київське училище. У 1998 році був призваний на строкову службу у Військово-Морські Сили ЗСУ в місті Севастополь, де ніс службу на кораблі «Славутич».

Отримав нагрудний знак «За далекий похід» в 1999 році.

У 2001 році звільнився зі служби, проживав у Севастополі. Станіслав одружився, став щасливим батьком двох синів та донечки.

З 2003 по 2006 роки Станіслав Буцан навчався у Київському енергетичному технікумі.

Після анексії Криму Станіслав Миколайович разом із родиною повернулися до рідного села. Станіслав Миколайович став будівельником, добросовісно будував для людей будинки, за що його дуже поважали.

У перший день повномасштабного вторгнення Станіслав Буцан без вагань став на захист Батьківщини, був мобілізований до лав Збройних Сил України. Брав участь в запеклих боях за Чернігів, Бахмут, демонструючи відвагу, мужність та відданість своєму народові.

22 березня 2024 року під час виконання бойового завдання Станіслав Миколайович зник безвісти в Донецькій області. Впродовж 16 довгих місяців рідні, побратими та громада чекали свого Героя живим. Але результат проведеної ДНК-експертизи підтвердив найгірше — Станіслав Буцан загинув, захищаючи Україну та всіх нас.

Павло Хряпко народився 31 липня 1987 року у селищі Холми, Корюківського району, Чернігівської області. Тут закінчив місцеву школу.

Після цього навчався у Чернігівському вищому професійному училищі, де здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів.

У 2008 році закінчив Чернігівський радіомеханічний технікум за спеціальністю "Обслуговування і ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів" та здобув кваліфікацію електромеханік.

Після навчання працював за фахом у Києві та Чернігові.

Потім на постійне місце проживання переїздив до Корюківки, де працював на СТО, ТОВ "ВАНЕСА". Тут і одружився, в подружжя народилися діти.

У квітні 2022 року долучився до Сил ТрО міста Корюківка.

30 травня 2022 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ.

Загинув Павло Хряпко 27 червня 2025 року під час виконання бойового завдання, отримавши поранення не сумісні з життям.

Поховали воїна у Корюківці.

Володимир Муга народився 31 серпня 2002 року в Городні. Тут закінчив місцеву гімназію.

Після — здобув середню спеціальну освіту за фахом «лісничий». Любив природу, землю, рідну домівку.

З початком повномасштабного вторгнення він неодноразово замислювався про те, щоб стати до лав Збройних сил України. Але тримали вдома обставини: після тяжкої хвороби родина втратила батька, і Володимир залишився єдиним чоловіком у сім’ї.

Та серце кликало до боротьби. У травні 2024 року Володимир створив власну родину, і, зібравши всю рішучість, добровільно пішов до військкомату. Підписав контракт. Став воїном. Став Захисником.

Він швидко зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований, надійний.

28 червня 2025 року — страшна звістка з Донеччини: життя Володимира обірвалося. Україна втратила хороброго бійця. А родина — чоловіка, онука, племінника…