Мозаїка Чернігівщини. Давній Чернігів

Керамічне панно "Давній Чернігів" київська мисткиня Галина Севрук завершила у 1982 році. Робота прикрасила інтер'єр холу готелю "Градецький". Описуючи цей твір мистецтвознавець Богдан Мисюга зазначав: "Вміло закомпоновані різновеликі міфологічні праслов’янські образи «грифона», «сирина», «півня», «орла» наче персоніфікації давнього переказу прозирали крізь плетиво сувоїв-манускриптів. У лівому верхньому куті композиції, поруч: радянський герб Чернігова та давній герб міста-побратима Карловграда (Чехія), у трьох інших кутах — уніфіковані в орнамент розеток символи «води», «вогню» та «землі». У центрі — дещо більший рельєф із зображенням «Симаргла» (міфологічна істота з погруддям собаки та хвостом змія) — бога вогню та землеробства, виконаний з використанням синьо-жовтих контрасних полив. Симаргла, як і ряд інших символів «богів» дохристиянської культури південної України, можна було побачити в арабесковому плетиві білокам’яної різьби Борисо-Глібського собору ХІІ ст. в Чернігові. Ліворуч від рельєфу «Симаргла» — у такому ж арабесковому стилі — архетип «ворона», як слов’янський символ мудрості (його зображення також зустрічаємо в рельєфній білокам’яній пластиці Давнього Чернігова). У правому верхньому куті композиції, над «симарглом», стилізований герб Давнього Чернігова — бронзовий орел із розпростертими крилами на блакитному тлі. Справа у нижній частині монументальної стели — вертикальна постать діви-птаха «Гамаюн», як міфологічний символ пророцтва та доброї вістки. Зліва від «Симаргла», у лівому нижньому куті — «дерево життя», що проросло маковим цвітом, наче символ «Мокоші» (богині родючості та жіноцтва, також із Пантеону київського князя Володимира)".

Сьогодні керамічне панно зберігається у Художньому музеї імені Григорія Галагана.