Пам'ятаємо! Ягідне!

28 липня  вшановуємо пам’ять військових, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні внаслідок російської агресії.

Село Ягідне на Чернігівщині пробуло під російською окупацією 28 днів.

Окупанти перетворили місцеву школу у в'язницю. Туди вони зігнали 366 жителів, яких примусово утримували майже місяць. У підвалі від задухи померли 11 людей.

Шкільний підвал мав два невеликі приміщення та коридор. У місцевих не було можливості навіть вільно ходити, бо місця для цього просто не було. Людям забороняли виходити в туалет, тому вони були змушені користуватися відрами. Інколи невільникам дозволяли вийти з підвалу та приготувати на вогнищі якусь їжу. Тетяна каже: наймолодшому заручнику було півтора місяця, найстаршому — 93 роки.

"У нашій кімнаті жили 18 людей. Це була кімната приблизно 8 м². Можливість лежати була лише в маленьких діток, яким було по чотири роки. У мене була, бо маленький хлопчик на мені спав. І все. З нами була бабуся, якій 72 роки, і вона вимушена була просто місяць сидячи спати. Від такого в людей опухали ноги настільки, що не можна було застебнути чоботи. Якщо ти їх розстебнув, то все. Один чоловік навіть прив’язував себе ременем, бо настільки було тісно", — розповідає Тетяна, жителька села Ягідного.

Нелюдські умови життя витримали не всі жителі Ягідного. На стінах та дверях підвалу люди записували імена загиблих знайомих та рідних з датами смерті. За майже місяць окупації від стресу і задухи померли 11 місцевих жителів, пригадує Тетяна. Але поховати їхні тіла російські військові тривалий час не дозволяли. Люди годинами, а іноді й днями жили поруч з мертвими, поки їх не виносили на вулицю.

"Ховати людей не можна було будь-коли. Росіяни скидали трупи в котельню, складали. А потім, коли їм забажалося, казали, що, наприклад, в той день готуйтеся, ви до 12:00 маєте поховати всіх мертвих. Певна кількість людей йшла на кладовище, копала одну братську могилу, без трун, без нічого. Замотували їх у покривала й ховали", — розповідає жителька Ягідного.

3 квітня військові Збройних сил України звільнили село від російських окупантів. Тетяна зі сльозами на очах розповідає: люди довго не могли повірити, що їх врятували. Жінка каже, ті дні вона досі згадує з жахом і дякує Богові, що вижила.

Джерело