Загиблі герої Чернігівщини: Іванов Ігор. Розлач Олександр. Куценко Юрій

Ігор Іванов народився 2 грудня 1988 року у Прилуках. Навчався в середній школі №4. Після 9-го класу вступив до Прилуцького професійно-технічного училища, де здобув освіту за спеціальністю "Слюсар із ремонту автомобілів. Водій автотранспортних засобів категорії С".

У 2016 році заочно закінчив Прилуцький агротехнічних коледж. Працював будівельником на підприємствах міста та на приватному підприємстві "ТІМ". Планував переїхати на постійне місце проживання в селище Велика Димерка.

У 2023 році долучився до лав ЗСУ. Проходив службу в складі окремої десантно-штурмової бригади. Нагороджений орденами "За мужність" ІІІ та ІІ ступеню.

Загинув Ігор Іванов із позивним "Медоїд" 25 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання.

У нього залишилися дружина та дві доньки.

47-річний солдат Олександр Розлач загинув 22 жовтня 2022 року поблизу селища Дробишеве на Донеччині. Боєць підірвався на невідомому вибуховому пристрої під час супроводу машини підвозу боєприпасів.

Олександр народився в місті Остер Чернігівської області. Закінчив Остерський будівельний технікум за спеціальністю «Будівництво». Жив з родиною у Чернігові. Працював майстром з виготовлення каркасних споруд і тентів.

Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича ЗСУ. Служив на посаді радіотелефоніста самохідного артилерійського взводу. Разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій.

«Робота – це була його велика майстерня. Але і вдома в нього завжди щось було в процесі створення. Усе вдома зроблене його руками. Навіть на службі, на війні, він ремонтував, майстрував і робив все, щоб покращити умови, в яких вони з хлопцями перУ нь.ого були золоті руки. Він завжди отримував задоволення від того, що робиебували», – розповіла дружина загиблого Юлія.

Поховали захисника на Алеї Героїв кладовища «Яцево» у Чернігові.

Вдома на Олександра чекали дружина, син і донька

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Наказом командира військової частини А 3091 "За виявлені мужність і героїзм під час виконання бойових завдань військовослужбовцями, що загинули виборюючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України" нагороджений орденом  “Хрест Героя” та пам’ятним знаком  “26 Артилерійська бригада” (посмертно).

Солдат Юрій Куценко народився 7 вересня 1992 року. Служив воїн водієм кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини А4941.

23 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вовче, що на Донеччині, воїн загинув, захищаючи суверенітет і незалежність України.