Загиблі герої Чернігівщини: Морейченко Дмитро. Кирієнко Віктор. Зуєв Дмитро

Дмитро Морейченко народився 15 квітня 1997 року в Ніжині. До 3 класу навчався у ЗОШ №15, згодом — у ЗОШ №14, у районі якої й проживав.

Зі слів родичів, ще зі школи Дмитро захоплювався спортом: займався боксом, плавав на байдарках. Після школи здобув фах водія в Ніжинському професійному аграрному ліцеї.

До вступу в лави ЗСУ працював апаратником оброблення зерна 5-го розряду в агрокомпанії "Дружба-Нова". Колеги згадують Дмитра як спокійну, добру, чесну й відповідальну людину. Він легко знаходив спільну мову з усіма, тому в колективі його щиро любили.

У дорослому віці, за словами родичів та колег, Дмитро захоплювався автомобілями та мотоциклами.

Батько, Владислав Морейченко, розповідає: син нікому не зізнавався про наміри долучитися до війська. Він прагнув служити в частині, де перебував його друг і кум, хоча ще не підлягав призову за віком.

Однак у квітні 2024 року набрав чинності Закон № 3127-IX про зниження граничного віку перебування на військовому обліку. Тому вже в травні Дмитро добровільно доєднався до ЗСУ.

Службу розпочав на Сумщині, а після ротації був переведений на Донбас. Незадовго до загибелі отримав звання старшого солдата та статус учасника бойових дій.

20 червня 2025 року він перебував на службі в селі Діброва Луганської області. Внаслідок прямого влучання в бліндаж Дмитро Морейченко загинув.

Батько загиблого розповів, що Дмитро планував найближчим часом піти у відпустку — і саме тоді одружитися зі своєю нареченою Валерією.

Відспівування відбулося в соборі Всіх Святих у Ніжині. Дмитра Морейченка поховали на Мигалівському кладовищі.

Віктор Кирієнко народився у 1982 році в селі Дніпровське Михайло-Коцюбинської громади.

Служив гранатометником військової частини А 7328. Загинув воїн 20 червня 2025 року поблизу населеного пункту Діброва, що на Харківщині.

Поховали Віктора Кирієнка у рідному селі.

Зуєв Дмитро Валерійович народився 02 липня 1996 року с. Шептаки Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

         У 2006 році Дмитро з мамою Людмилою Леонідівною переїхав до Томашівки, де пішов до 5 класу Томашівської школи. Після закінчення навчався в професійно-технічному училищі та здобув професію зварювальника.

         У жовтні 2016 року був призваний на строкову службу до Лав Збройних Сил України, і вже через півроку підписав контракт. У лютому 2018 року отримав статус учасника бойових дій, після участі в боях за Авдіївку.

            У лютому 2022 року у Дмитра закінчувався контракт, але він продовжив нести службу після повномасштабного вторгнення, особисто брав участь у підриві Гостомельського мосту, щоб не пустити ворога далі до Києва, Бої за Мощун, де вперше був поранений і перша нагорода Президента України за оборону Києва - медаль «За мужність» ІІІ ступеня, яку отримав 3 травня 2022 року після звільнення Київщини від окупантів.

         Дмитро Зуєв був розвідником-навідником 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини А4723. Приймав участь в боях за Бахмут, Вугледар, Сєвєродонецьк.

         03.04.2024 року під час ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Джерельне Луганської області  Дмитро Зуєв загинув, захищаючи нашу Державу.

         Дмитра поховали на кладовищі в рідному селі Томашівка.

         03.05.2022 року Указом Президента України нагороджений ордером "За мужність" III ступеня .

         04.08.2022 року нагороджений медаллю за "Жертовність і любов до України" Митрополитом Київським і Всієї України.

         Нагороджений грамотою командиром оперативно — тактичного угруповання "Маріуполь" за сумлінне виконання бойових завдань Антитерористичної операції  на території Донецької та Луганської областей.

         Нагороджений грамотою командиром військової частини А2167 з нагоди виходу бригади з району виконання бойових завдань ООС.

         Нагороджений грамотою командиром військової частини А1624 з нагоди 29-ї річниці Незалежності України та вагомий внесок в справу підвищення боєздатності військової частини.

         Відзначений "Подякою" Томашівською сільською територіальної громадою з нагоди 30-ї річниці Незалежності України за вагомий внесок у захист суверенітету та цілісності нашої Держави.