Загиблі герої Чернігівщини: Шатило Антон. Смаль Роман. Надточій Василь

Назавжди "на щиті" додому повернувся захисник із Городнянщини Антон Шатило. 

Антон народився 21 червня 1983 року в Городні. Навчався у Городнянській школі №2. Після закінчення школи продовжив навчання у Києві, а згодом працював за кордоном. Але коли на рідну землю прийшла біда, він не зміг залишитися осторонь. У 2014-му добровольцем пішов на війну, після тяжкого поранення був демобілізований, проте, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, знову взяв до рук зброю і повернувся на передову.

Чоловік загинув під час виконання бойового завдання. На фронті Антон на псевдо Сміт був бійцем тактичної групи «Реванш» ГУР МО. Побратими згадують Антона як відповідального професіонала та фахівця у мінно-вибуховій справі. Вперше “Сміт” пішов на війну добровольцем у 2014-му. 

11 жовтня 2024 року Героя відспівали у Києві, у Володимирському соборі. Після цього він назавжди повернувся додому. 

Поховали Героя з усіма почестями у Городні на кладовищі «Червінщина». 

Військовослужбовець Роман Смаль, позивний Немо, отримав важкі поранення 23 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Новомихайлівка Донецької області. Тиждень лікарі боролися за його життя у дніпровському шпиталі, але 31 серпня серце воїна зупинилося.

Роман народився у селі Жовтневе Чернігівської області. Змалечку переїхав з батьками до Києва, де і прожив усе життя. Після школи закінчив Академію муніципального управління. Працював на СТО, оскільки захоплювався технікою та автомобілями. Також цікавився літаками, навіть мріяв вчитися на пілота.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення Роман приєднався до лав 23-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України (в/ч А7107). Його призначили на посаду водія-радіотелефоніста.

«Мій чоловік був найсправедливішою людиною, яку я знаю у своєму житті! Чесний, сміливий, справедливий, Найкращий батько, чоловік та син – справжній Герой для нашої родини. Одразу після повномасштабного вторгнення прийняв рішення захищати свою країну заради того, щоб ми могли жити у своїй Вільній Україні. Попри те, що його було призначено водієм-радіотелефоністом, він настояв, щоб його перевели до побратимів на нуль, бо від щирого серця хотів прикласти максимум зусиль задля нашої перемоги», – розповіла дружина загиблого героя Ольга.

Поховали захисника на Лісовому кладовищі у Києві.

У Романа залишилися дружина, синочок Павло, батьки та маленька сестричка.

Солдат Василь НАДТОЧІЙ народився 31 грудня 1987 року. Проживав в селі Киїнка.

Як справжній патріот став на захист Батьківщини долучившись до лав ЗС України. Загинув 5 жовтня в ході виконання бойового завдання, вірний військовій присязі, захищаючи волю і незалежність України на Харківщині. 

Провели в останній путь та поховали бійця 12 жовтня 2024 року в селі Киїнка.