Загиблі герої Чернігівщини: Морський Віталій. Загній Геннадій. Кугук Олександр

Старший солдат Віталій Морський народився 19 березня 1997 року в місті Новгород-Сіверський.

Згодом родина переїхала в село Селище, а потім в село Киселівка. З перших днів повномасштабного вторгнення Віталій долучився до лав Збройних Сил України.

Загинув 10 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на північно-східному напрямку (Курська область рф, — ред.).

Провели в останній путь та поховали бійця 28 жовтня 2024 року на кладовищі села Киселівка.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Молодший сержант Геннадій Загній народився 23 листопада 1991 року.

У 2008 році закінчив Ніжинську ЗОШ І-ІІІ ст. № 15. 
20 травня 2013 року підписав контракт на 3 роки зі Збройними Силами України, 36-та бригада берегової охорони, м. Феодосія, АР Крим, посада – гранатометник 2-го відділення 1-го взводу десантно – штурмової роти, матрос.
У лютому 2014 року, під час вторгнення Росії на територію АР Крим, разом із побратимами захищав територію військової частини; потім вони були виведені на материкову частину в м. Миколаїв.
У складі даного підрозділу відправився виконувати бойові завдання на територію Донецької та Луганської областей:
• з 17 вересня 2014 року по 07 листопада 2014 року брав участь у боях за с. Олексіївка, с. Гранітне, м. Маріуполь, с. Талаківка, с. Гнутово Донецької області.
• з 19 січня 2015 року по 18 березня 2015 року виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей (відомості про конкретні населені пункти відсутні).
З 20 липня 2015 року по 31 липня 2015 року - брав участь у військових навчаннях за участю військовослужбовців країн НАТО «RAPID TRIDENT 2015» на території Яворівського військового полігону, Україна.
20 липня 2015 року – під час стрибків з парашутом, вітер заніс його на високовольтну лінію електропередачі, отримав опіки спини та ніг (30%, ІІ-ІІІ АБ ст. у вигляді післяопікових гіпотрофічних рубців спини, лівої поперекової та сідничної ділянок, нижніх кінцівок), перелом ноги. Після лікування та реабілітації був переведений до штабу на посаду «Командир відділення обробки та передачі інформації ІТВ», до закінчення контракту.
11 липня 2016 року - отримав звання «Старший матрос».
20 грудня 2017 року - закінчився контракт зі Збройними Силами України.
24 лютого 2022 року повернувся до міста Ніжин, та прослідував у РТЦК та СП. Звідти був відкомандирований до 1-ої окремої танкової Сіверської бригади.
У період з 14 квітня по 19 вересня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській області.
13 травня 2022 року отримав звання «Старший солдат».
У вересні 2022 року закінчив навчання за програмою підготовки операторів БПЛА коптерного типу і здобув кваліфікацію «Оператор безпілотних авіаційних комплексів коптерного типу».
У період з 16 жовтня 2022 року по 26 червня 2024 року виконував бойові завдання в районі населеного пункту Велика Новосілка, Донецька область (Времівський виступ).
з 21 серпня 2024 року по 23 серпня 2024 року; з 29 серпня 2024 року по 31 серпня 2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській області, Донецькій області, Сумській області, у складі взводу безпілотних авіаційних комплексів роти вогневої підтримки.
24 серпня 2024 року отримав звання «Молодший сержант».
Починаючи з Серпня 2024 року брав участь в операції на території Курської області, Російська Федерація.
На жаль, 10 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання Геннадій Загній загинув.
Поховали на кладовищі села Кунашівка.
Нагороджений орденом «За мужність» ІI ступеня посмертно (Указ Президента України Nº203/2025).

Солдат Олександр Кугук народився 4 грудня 1982 року в селі Тютюнниця Корюківського району Чернігівської області.

Закінчив Корюківську середню школу. Після — працював на тракторному стані у місцевому підприємстві "Нива", згодом — на інших підприємствах Київської області.

Під час повномасштабної війни долучився до Збройних Сил України.

Загинув 19 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на північно-східному напрямку (Курщина, — ред.).

Провели в останню путь та поховали бійця 27 жовтня 2024 року на кладовищі села Тютюнниця.