Чернігів і кіно: цікаво

Першооснова сучасного кіно з’явилась у Чернігові у формі “рухливої фотографії” за два роки після її появи у Франції у 1895 році. На цьому етапі “рухлива фотографія” ще не була повноцінним кіно, адже для її показу використовували “чарівний ліхтар” — ранній тип проєктора, в який вставляли слайди, виконані на прозорих пластинках. При чому вставляли “дороги-дригом” у зв’язку з тим, що лінза перевертала зображення.

Так перший показ “рухливої фотографії”, як сучасники називали кіно через непопулярність звичного нам терміну “кіно”, відбувся в Чернігові 9 лютого 1897 року. Показ “рухливої фотографії” проходив у муніципальному театрі завдяки старанням місцевого полковника Малиновського. І хоч чернівчани познайомились з ранньою формою кіномистецтва у неформальних умовах, це стало культурним й інноваційним відкриттям для них. 

З моменту появи “рухливої фотографії” в Чернігові пройшло ще кілька років до того, як у місті відкрились перші кінотеатри. Цьому передували спорадичні кінопокази в тому чи іншому народному будинку, школі чи волосному правлінні. Чернігівцям довелося чекати, перш ніж відкрити місцевий кінотеатр, адже Будівельний відділ мав дати дозвіл на це.

Перший кінотеатр в Чернігові з’явився у 1907 році за адресою вулиця Шосейна, поруч з Воздвиженською церквою. Пізніше, на тій же вулиці відкрились такі кінозали як “Люкс” та “Мираж”. Там крутили різножанрові стрічки, зокрема, драму “У дні фараонів”, комедію “Фальшивий монах” та феєрію “Кішка, перетворена на жінку”. Ці та інші ранні кіна було “німими”, тому перед тим, як показувати ту чи іншу стрічку, робітники кінотеатрів розповідали глядачам про що вона. 

Одним із кінотеатрів, що з’явився у Чернігові у 1910 році, був “Експрес”. Його відкрити за клопотанням трьох чернігівців (Е. Горьлика, З. Богатиренка та Ш. Брусина) і розташували в Олексіївському пасажі, поблизу Красної площі на місці чотирьох колишніх магазинів. 

Покази в “Експресі”, як правило, йшли з сьомої вечора до півночі. За рахунок того, що під кінозал відводилось 3 приміщення, у кінотеатрі могло бути близько півтисячі глядачів. Дорослий міг купити квиток за 15 копійок, а дитина — за 10 копійок. Бували навіть безкоштовні сеанси для тих, хто не міг оплатити квиток.

Кіно стало головною розвагою в Чернігові. Навіть Михайло Коцюбинський, автор “Тіней забутих предків”, перебуваючи в Чернігові, залюбки відвідував місцеві кінотеатри. Зі слів літературознавця Гліба Лазаревського, Михайло Коцюбинський із захопленням дивився на гру Макса Ліндера, Франчески Бертіні та Віри Холодної. Ось вони на фото нижче зліва на право.

У зв’язку зі зростаючою популярністю кінотеатрів у Російській імперії, діяльність кінотеатрів поставили під нагляд, що вплинуло і на чернігівські кінотеатри. Їхній репертуар формувався відповідно до чинних законів.

Разом з тим, похід у кіно на початку ХХ століття залишався чимось особливим для чернігівців. Більшість з них не могла дивитись кіно щодня, чи щотижня, що робило враження від перегляду фільму особливо сильними. Тож, щоб “відродити” ті враження від фільмів у ХХІ столітті, ви можете зробити перегляд фільму — святом, а не рутиною. 

Джерело