Скорботні жнива війни: Дзюба Олег. Бєлан Ігор. Івченко Олег

Олег Дзюба народився 13 липня 1974 року в Куликівці. Закінчив місцеву школу. Обрав професію залізничника. У 2012-му закінчив вищий навчальний заклад, здобувши фах інженера з організації перевезень на залізничному транспорті. Працював на різних посадах на залізничних станціях Куликівського району, пізніше громади.  

Мобілізований до лав ЗСУ 29 листопада 2022 року. Ніс військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника однієї з військових частин. 

«З глибоким сумом сповіщаємо про смерть земляка – захисника України сержанта Дзюби Олега Анатолійовича з Куликівки. 17 грудня 2024 року Олег Дзюба помер внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічної хвороби серця. Більше двох років служби в умовах війни далися взнаки», - повідомила голова Куликівської селищної громади Юлія Постернак.

Ігор Бєлан народився 19 травня 1980 року в Коропі. У 1997 році закінчив Коропську школу. Навчався в Чернігові на менеджера. Працював у Коропі в податковій інспекції, потім експедитором, пізніше – в охороні в Києві вахтовим методом.

25 липня 2023 року чоловік одягнув військовий однострій, підписав контракт, став на захист України від російського загарбника.

Бойовий шлях Ігор Бєлан розпочав у 119-й окремій бригаді територіальної оборони. Був стрільцем, водієм стрілецької роти, навідником гранатомета.

Захисник боронив Україну на Донецькому напрямку. Білогорівка, Покровськ, Слов’янськ. Серебрянський ліс.

«Все нормально», – часто слав Ігор у Короп мамі на «месенджер» короткі вісточки. І фото та відео. Небагато займають місця у пам’яті телефону, але так багато – у материнському і батьківському серці.

Розум, вправність, координація, знання комп’ютерної техніки і вміння діяти швидко допомагали коропчанину виконувати задачі навідника-професіонала – швидко й точно наводити озброєння і здійснювати постріл.

Фраза «Працює Бєлан» стала «крилатою» серед його побратимів – означала оперативні, чіткі та влучні дії.

Керівництво збиралося відправити Ігоря на професійне навчання. Після його короткої відпустки. Але на службу повернутися з неї йому не судилося. Серце захисника зупинилося…

У воїна залишились батьки, донька-студентка.

26 грудня 2024 року воїна провели в останню путь.

Івченко Олег народився 25 грудня 1976 року в Чернігові. У 2022 році долучився до Сил Оборони України. Солдат 119-ї окремої бригади територіальної оборони. Помер 20 квітня 2022 року. Похований в Чернігові.