Маловідомі куточки Чернігова: Нахабівка

Нахабівка – це невеличкий район, який починається від Нафтобази та мосту на КСК (тому, що проходить над залізницею). Входять в нього дві вулиці. Вірніше, навіть не дві, а півтори.

Чому так? Бо Нахабівка – це вся вулиця Висока та частина вулиці Кропивницького (інша частина цієї ж вулиці територіально знаходиться на Лісковиці). Причому, як згадують місцеві, свою нинішню назву на честь драматурга Марка Кропивницького вулиця отримала приблизно у 1965-му році – до цього кілька років вона була «Второй Жєлєзнодорожной».

Але якщо з географічними межами цього району більш-менш зрозуміло, то з його історією все не так прозоро. Хоча з’явився цей район у XX сторіччі, в різних джерелах та від чернігівських істориків доводилося чути геть-різні роки появи Нахабівки – хтось казав про 30-ті, хтось – про 40-ві, а хтось навіть про 1970-ті…

Селитися тут – на майбутній вулиці Кропивницького, почали ще раніше у 1933-му – під час Голодомору.

Однак вірна й історія про 40-ві роки. Тільки відноситься вона вже не до вулиці Кропивницького, а до сусідньої Високої (ця вулиця й справді знаходиться у горі, відносно Кропивницького). «Газета по-українські» у 2010-му році публікувала спогади Федора Глоби, якому на той час було 95 років. Він, разом п’ятьма колегами з Фабрики первинної обробки вовни, прийшов будуватися сюди як раз у 1940-х.

Втім, як розповідають мешканці Нахабівки, якщо у 30-х землянки копали на майбутній вулиці Кропивницького, то будівництво у 40-х відбувалося вже на Високій.

Такі «Нахабівки» – не унікальна історія. Подібні райони виникали й в інших містах тогочасного УРСР. Як розповідають мешканці Нахабівки, навіть у Чернігові таких районів було два: другий – у районі Цегляного заводу (якщо ви чули про нього чи живете там – ділиться своїми історіями у коментарях).

В такому стані «нахабного» самозахоплення (від цього й пішла назва району) Нахабівка проіснувала до 1960-х. Тільки під час відносної «відлигі» радянського режиму, влада визнала цей район й провела сюди світло.

Втім, визнання не було «оберегом» від стихійних лих. Вже у 1970-му значну частину Нахабівки залило, під час пам’ятного для чернігівців розливу Десни.

Але цікаво, що, по-менш частково, більшість з цих версій є правдою. Нахабівка з’явилася «сама по собі», наче за помахом чарівної палички – бо радянська влада не давала дозволів на будівництво цього району, й, тим більше, не будувала тут нічого сама.

У 2022-му Нахабівка, як й інші райони нашого міста, постраждала під час облоги Чернігова російсько-білоруськими окупантами. Посічені уламками паркани тут можна побачити, як-то кажуть, «неозброєним оком». Не оминули окупанти й дитячий майданчик.

Наприкінці радянських часів саме район Нахабівки мав стати «новими Масанами» – тобто місцем масової побудови багатоповерхівок. Тут почали вбивати палі та прокладати труби-тунелі для каналізації. Але палі почали тонути у болоті, й будівництво з Нахабівки перенесли на Масани. Однак саме ці події 30-річної давнини дозволили нахабівцям вижити під час облоги 2022-го року.

Навесні Нахабівка здається чарівним куточком – квітнуть дерева, гуляють коти. Ще один – поважний, судячи за все, глиняний, «сидить» біля одного з будинків.

Мешканці вулиці Кропивницького кажуть, що дуже дякують «Атрощенку» за те, що у 2021-му тут зробили дорогу. «Зробили» – це поклали щебінь, а зверху укатали його асфальтовими залишками (старим асфальтом, який зняли з інших вулиць та подрібнили). Щоправда, зараз ремонтують цю дорогу нахабівці самостійно: де-не-де можна наштовхнутися на залиту цементом ямку. Хоча дорожні проблеми трапляються й тепер.

Джерело