Загиблі герої Чернігівщини: Дюденко Володимир. Гаєвий Геннадій. Голушко Олександр

Від отриманих тяжких травм унаслідок виконання бойового завдання 23 грудня 2024 року помер Дюденко Володимир Миколайович.

Народився Герой 6 вересня 1978 року в селі Чорногородка Макарівського району Київської області. Зростав у місті Київ, тут у 1993 році закінчив ЗОШ №257 в м. Київ, а після школи навчався в Київському геологорозвідувальному технікумі Держкомгеології України та отримав спеціальність «технік-механік». За життя Володимир працював автослюсарем.

29 березня 2022 року був мобілізований і за час служби виконував бойові завдання в гарячих точках Луганської, Харківської та Донецької областях.

Але 21 грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання, отримав тяжку травму.

Володимиру судилося пережити біль втрати найближчої людини в його житті – дружини, яка похована в с. Омелянів. Його бажанням було, щоб поховали біля неї, коли настане час.

Володимир Миколайович назавжди залишився вірним військовій присязі, адже, беручи участь в обороні нашої Батьківщини, захищаючи кожного з нас, він віддав найцінніше – своє життя.

У Героя залишився син.

Гаєвий Геннадій Олександрович народився 28 грудня 1976 року у місто Борзна Чернігівської області.

Геннадій закінчив загальноосвітню школу №1 у Борзні та здобув спеціальність столяра, майстра з деревообробки, навчаючись у Чернігівському професійно-технічному училищі. Разом із сім’єю переїхав до села Неданчичі, а з 2002 року оселився у Славутичі

У Славутичі працював у цеху з деревообробки, а згодом на Чорнобильській АЕС. Паралельно займався власним бізнесом, виконуючи ремонти квартир. 

24 лютого 2022 року, добровільно вступив до Добровольчого формування територіальної оборони міста Славутича. Сумлінно виконував обов’язки бійця, проявляючи мужність і відданість.

4 березня 2022 року, під час окупації Славутича, зв’язок із Геннадієм Гаєвим зник. Наступного дня стало відомо, що він був узятий у полон російськими військовими.
14 листопада 2024 року офіційно підтверджено, що Геннадій загинув у полоні 1 липня 2023 року.

Поховали воїна у місті Славутич Київської області.

Присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича» (посмертно).

Голушко Олександр Миколайович народився 15 лютого 1972 року у селі Пакуль Чернігівської області.

Після закінчення сільської школи Олександр навчався у Куликівському професійно-технічному училищі, де здобув професію водія. У 1990 році проходив строкову військову службу. Після демобілізації працював водієм в Управлінні житлово-комунального господарства Славутича, а згодом у Дорожньо-експлуатаційному управлінні.

29 квітня 2023 року був мобілізований до лав Національної гвардії України. Старший солдат Олександр Голушко служив у найгарячіших точках Донеччини, героїчно боронячи територіальну цілісність України.

Старший солдат Національної гвардії України.

Під час виконання бойового завдання загинув 21 листопада 2024 року, біля села Стельмахівка, Сватівського району Луганської області.

Поховали у місті Славутич Київської області.

Присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича» (посмертно).