Загиблі герої Чернігівщини: Бурлак Микола. Мешок Олександр
Народився Микола в 1987 році у селі Стольне Менського району Чернігівської області. У 1993 – пішов до першого класу Стольненської загальноосвітньої школи. Гарно малював, цікавився історією та правознавством. Добрим словом і до сьогодні згадують Миколу його вчителі та шкільні товариші. «З ним було завжди цікаво, він ніколи не давав можливості сумувати, завжди міг розвеселити, коли було не «дуже на душі». Ми часто з ним проводили час вечорами в самостійно обладнаному спортзалі… Піднімаючи важку штангу, та роблячи останній жим, я не боявся його робити, бо поруч був товариш, який казав: «Давай, Калян, ще раз, ти зможеш». Це була добра підтримка, яка додавала запалу… В душі залишились тільки гарні думки та спогади…» – згадує Микола Резник, однокласник і товариш М. Бурлака.
Після закінчення школи юнак пішов навчатися до Чернігівського учбово-курсового комбінату корпорації «Укрбуд».
У квітні 2005 року для проходження строкової військової служби Миколу було призвано до лав Збройних Сил України.
З квітня 2008 по квітень 2011 року він проходив військову службу за контрактом у селищі міського типу Гончарівське Чернігівського району. Був механіком-водієм.
У 2012 році – намагався вступити на службу до органів внутрішніх справ. Але не пройшов за станом здоров’я (хворі нирки).
З травня 2013 року Микола Бурлак – військовослужбовець Збройних Сил України. Старший солдат 95-ї окремої аеромобільної бригади.
З червня 2014 року – учасник АТО. Брав участь у боях на території Донецької та Луганської областей.
19 липня 2014 року сили антитерористичної операції проводили наступ на позиції терористів в районі міста Лисичанськ Луганської області. В тому бою, старший солдат Микола Бурлак отримав декілька кульових поранень не сумісних із життям.
Поховали Миколу 27 липня 2014 року в рідному селі, на місцевому кладовищі.
Віддати останню шану Герою прийшли майже всі мешканці Стольного.
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Микола Бурлак був нагороджений орденом «За мужність» 3 ступеня (посмертно).
Рішенням Менської районної ради № 74 від 30 березня 2016 року (третя сесія сьомого скликання) «за мужність і героїзм проявлені при виконанні військового обов’язку під час захисту територіальної цілісності та недоторканості країни» Миколі було присвоєно звання «Почесний громадянин Менського району» (посмертно).
20 лютого 2015 року на фасаді будівлі Стольненської загальноосвітньої школи (вулиця Миру, 15) відкрито меморіальну дошку на честь Героя.
У 2015 році рідні Миколи передали до Військово-історичного музею його особисті речі. Тривалий час вони експонувалися на виставці «На наших плечах Україна», присвяченій участі наших земляків в АТО на сході нашої країни.
У 2018 році Микола Бурлак був посмертно нагороджений Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 9, місце 35
Він народився в селі Куликівка Городнянського району Чернігівської області. З 1987 по 1996 роки навчався в Куликівській ЗОШ І-ІІ ступенів. Далі продовжив навчання в Тупичівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
У травні 1999 року Олександр був призваний на строкову службу в м.Житомир, де перебував до 2000 року. Після строковї служби в армії Олександр працював охоронцем в м.Чернігів та м.Бровари, слюсарем на Браворському заводі будівельних конструкцій, а також слюсарем на ПАТ «Куликівське молоко».
29 січня 2015 року мобілізований до лав ЗСУ.
Трагічно загинув 11 листопада 2015 року у районі міста Красногорівка Мар’їнського району Донецької області.
Похований у селі Куликівка Городнянського району Чернігівської області.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 9, місце 36.
Коментарі
Дописати коментар