Загиблі герої Чернігівщини: Буряк Анатолій. Музика Роман. Маринчук Михайло

5 червня 1968 року в селі в селі Володькова Дівиця (Червоні Партизани) Носівського району Чернігівської області народився Анатолій Миколайович Буряк.

У 1975 році пішов до 1 класу Червонопартизанської ЗОШ № 1, яку закінчив у 1984 році. Продовжив навчання в Київській сільськогосподарській академії за спеціальністю агроном.

У 1986 році Анатолія призвали до лав Радянської армії. Він проходив службу в м. Лузі Ленінградської області.

Від 1992 до 2007 року працював головним агрономом у колгоспі імені Куйбишева, а від 2007 року – керівником Шатурського відділення сільськогосподарського підприємства «Агропрогрес» Ніжинського району.

Від червня 2009 до червня 2010 року – заступник директора з науково-дослідної роботи та виробництва Ніжинського агротехнічного інституту. Від липня 2010 року обіймав посаду керуючого в Лосинівському відділенні сільськогосподарського підприємства «Агропрогрес».

19 березня 2014 року був призваний до лав Збройних сил України та направлений до 1-ї окремої танкової бригади.

Загинув 6 вересня 2014 року поблизу міста Щастя Луганської області.

Пізно ввечері з 10 на 11 вересня домовину з тілом привезли у

Володькову Дівицю. А другого дня з ним прощалося село, представники громад і колективів, де працював, навчався Анатолій Буряк, його друзі й бойові побратими.

Указом Президента України № 270 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

У пам’ять про загиблого в зоні АТО односельця Буряка Анатолія Миколайовича з ініціативи учнівського та педагогічного колективів, за сприяння сільського голови Павленка М. П. та коштами місцевого підприємця В. М. Вовкогона виготовлена й відкрита меморіальна дошка на фасаді школи.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 3, місце 21.

Музика Роман Петрович – командир танку 1-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової Новгородської орденів Червоного Прапора, Кутузова, Богдана Хмельницького, Олександра Невського і Червоної Зірки бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, сержант.

Народився 3 червня 1976 року в селі Виповзів Козелецького району Чернігівської області. Закінчив загальноосвітню школу.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

У березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив командиром танку 1-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової Новгородської орденів Червоного Прапора, Кутузова, Богдана Хмельницького, Олександра Невського і Червоної Зірки бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1815, селище міського типу Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області).

З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

16 серпня 2014 року сержант Музика загинув під час обстрілу з БМ-21 «Град» в ході пошуково-ударних дій в районі села Красне Краснодонського (з 2016 року – Сорокинського) району Луганської області.

Похований на кладовищі села Виповзів Козелецького району Чернігівської області.

Залишились батьки, брат, дружина, дві доньки.

Розпорядженням Остерської міської ради №18 від 19 лютого 2016 року вулиця Щорса в селі Любечанинів Козелецького району Чернігівської області перейменована на честь Романа Музики.

Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 7, місце 38.

Маринчук Михайло Володимирович народився у селі Буданів Тернопільської області. У місті Ковель він закінчив загальноосвітню школу №8, після чого вступив до професійного-технічного училища №6 у селі Вижва на Волині. У 2020-му році Михайло підписав контракт зі Збройними Силами України та потрапив на службу до 12-го окремого танкового батальйону в смт Гончарівське на Чернігівщині. Там він обіймав посаду командира танка та разом з побратимами боровся проти ворожих окупаційних військ.

1 червня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Зайцеве Донецької області Маринчук Михайло загинув, поклавши своє життя за свободу та Незалежність України!