Загиблі герої Чернігівщини: Грачов Максим. Пономаренко Микола

Максим Валентинович Грачов народився 6 січня 1986 року в місті Семенівці Чернігівської області.

Від першого до 9 класу навчався в Комінтернівській школі № 5, далі продовжував навчання в загальноосвітній школі № 1, яку закінчив у 2003 році.

Від 2003 до 2004 року навчався в навчально-курсовому комбінаті «Укрбуд» у місті Чернігові.

Строкову військову службу проходив у складі військової частини А 3435 «Десна»

рядовим.

Після проходження строкової військової служби працював різноробочим на

лісопереробних приватних підприємствах Семенівського району, на торфобрикетному заводі, потім у сільгосппідприємстві «Імпульс».

2 вересня 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України. У зоні

АТО воював у складі 41-го окремого мотопіхотного батальйону.

Загинув 13 травня 2015 року в селі Старогнатівці Волноваського району

Донецької області під час виконання бойових завдань.

У Максима залишилися матір, 2 сестри, брат.

Похований 16 травня 2015 року в місті Семенівці Чернігівської області. На

кладовищі на вулиці Прямій.

У пам’ять про Максима Грачова в жовтні 2015 року на будівлі Семенівської

загальноосвітньої школи № 5 установлена меморіальна дошка.

В Семенівці вулицю Колгоспну, де жив боєць, рішенням міської ради перейменовано на вулицю Максима Грачова.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 5, місце 6.

Микола Миколайович Пономаренко народився 1981 року в Корюківці в сім’ї колгоспників.

У 1987 році пішов до Милейської початкової школи. Від 1991 до 1996 року

навчався в Корюківській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 1. Закінчивши 9 класів,

працював робітником у колгоспі імені Горького, а від 2001 року – у Корюківському лісгоспі, звідки його призвали до Збройних сил України.

Після служби Микола повернувся на роботу до лісгоспу та вивчився на звальщика лісу.

У 2009 році Микола одружився з Ларисою Стукало. У цьому ж році в молодій

сім’ї з’явилася донечка Кароліна, а у 2011 році – синок Тарас.

Призваний до Збройних сил України 15 серпня 2014 року. На службу потрапив

до 43-ї окремої артилерійської бригади великої потужності.

31 січня 2015 року загинув під час вибуху САУ 2С7 "Піон" біля селища Очеретиного Ясинуватського району Донецької області.

Похований 6 лютого 2015 року в Корюківці.

Указом Президента України від 23 травня 2015 року «За особисту мужність і

високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і

територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений

орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У пам’ять про Миколу Пономаренка в серпні 2015 року в Парку пам’яті в

Корюківці та в серпні 2016 року на будівлі Корюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 установлені меморіальні дошки.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 4, місце 1. 

Усі реак