Загиблі герої Чернігівщини: Мусієнко Володимир. Новик Андрій. Лазоренко Володимир

Володимир Мусієнко народився 19 березня 1975 року в місті Остер. Навчався в місцевій школі №1.

Після школи проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Згодом служив в органах МВС, а на початку 2000-х років, закінчивши центр підготовки сержантського складу, знову присвятив себе військовій службі.

У 2014 році був учасником Революції гідності.

У лютому 2026 року добровільно долучився до лав ЗСУ.

Загинув Володимир Мусієнко 13 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання.

Поховали воїна в Острі.

Андрій Новик народився 29 червня 1996 року в селі Охрамієвичі Корюківського району. Там закінчив місцеву школу.

З 2013 року їздив по заробітках. З 2021 року працював у селі Степанці Канівського району Черкаської області на підприємстві «Наша ряба». З 2023 року працював охоронцем у Переяславі-Хмельницькому на фірмі «Нібулон».

У лютому 2025 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Був командиром десантно-штурмового відділення. У грудні 2025 року був нагороджений «Золотим Хрестом».

Загинув сержант Андрій Новик 4 березня 2026 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Кіндратівка Сумської області.

Поховали військового в рідному селі.

У нього залишилися дружина та донька.

Володимир Лазаренко народився 13 травня 1984 року в селі Гільці Чорнухинського району на Полтавщині. Дитинство минуло в селі Осняги. Навчався в Осняківській початковій та Богодарівській школах, а середню освіту здобув у рідних Гільцях. Фах електромонтера здобув у Червонозаводському ПТУ №32. Професії присвятив усе життя: працював електриком у ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Прогрес» та СТОВ «Дружба-Нова».

У лютому 2025 року Володимир свідомо став на захист Батьківщини, вступивши добровольцем до лав Збройних сил України. Служив сапером розмінування в Центрі розмінування та ліквідації наслідків. 14 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині боєць помер..

Поховали воїна на кладовищі в Гнідинцях.