Загиблі герої Чернігівщини: Проявко Володимир. Фролов Ярослав. Зуєнко Денис

Володимир Проявко народився 11 червня 1979 року в селі Іваньків. Був другим із семи дітей у багатодітній родині.

Закінчив Іваньківську школу, навчався у Реутинському професійному аграрному ліцеї. Свого часу їздив на заробітки до різних міст.

Згодом доля привела Володимира до Риботина. Саме тут, під час відвідин племінника та племінниці, він зустрів свою другу половинку. Згодом у пари народилася донька. Цього року дівчинка пішла до першого класу.

Володимира Проявка згадують як турботливого й люблячого батька, добру, спокійну та щиру людину. Працював у приватного підприємця. Любив природу, захоплювався риболовлею та мисливством.

Військовий шлях захисника розпочався у лютому 2023 року. Серед бойових сторінок його життя – служба у підрозділі протиповітряної оборони на Рівненщині, а згодом – бойовий шлях на сході України, зокрема у місцевості, яку звуть «Шервудським лісом».

31 серпня 2026 року захисник попередив рідних, що певний час не зможе виходити на зв’язок. Згодом написав їм із чужого номера. Рідні чекали на його звістку, сподіваючись, що він обов’язково повернеться.

На жаль, 19 вересня 2026 року Володимир Проявко загинув поблизу села Стариця Чугуївського району Харківської області, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини.

Захисник загинув у ході бойових дій під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації.

У воїна залишилися дружина, донька, дві сестри та брат.

25 вересня 2026 року у Чернігові попрощалися з загиблим Героєм, який віддав своє життя за захист України, нашим земляком з села Олександрівка - молодшим сержантом Ярославом Фроловим.

Провести в останню путь, мужнього сина України, воїна –захисника, прийшли земляки, друзі, найближчі та найрідніші люди.

Ярослав народився 20 травня 2000 року в селі Олександрівка Семенівської громади. З 2006 по 2016 рік навчався у Олександрівській школі, згодом у 2016 році вступив до залізничного ліцею на спеціальність "помічник машиніста". Після завершення навчання працював у м.Тернопіль в депо, помічником машиніста.

До захисту Батьківщини долучився з перших днів повномасштабного вторгнення. У складі ТРО захищав Чернігів, пройшов запеклі бої у Бахмуті, Кліщіївці, в різних населених пунктах на Сумському та Донецькому напрямках. Згодом долучився до лав 80-ої окремої десантно-штурмової бригади, де був командиром відділення.

За особисту мужність, героїзм та успішне виконання бойових завдань, був нагороджений державними нагородами: у 2025 отримав відзнаку "Золотий Хрест", у 2026 нашому земляку вручили відзнаку "За збиту ворожу техніку".

Ярослав був добрим, життєрадісним, чуттєвим та комунікабельним хлопцем. Був уважним сином, вірним другом та побратимом.

Загинув 28 липня 2026 року (с. Підгаврилівка). Попрощалися та поховали Ярослава Фролова у Чернігові на алеї Героїв кладовища «Яцево».

23 січня 2025 року загинув захисник, мешканець Новгорода-Сіверського Зуєнко Денис Сергійович.

Денис народився 5 травня 1997 року в місті Ворожба Сумського району Сумської області. Навчався у Ворожбянській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів. Пізніше вступив до Білоцерківського навчального центру №35, де здобув спеціальність слюсаря-сантехніка.

Життя привело його до Новгорода-Сіверського, який став для нього рідним. Тут він працював на виробництві, одружився та створив сім’ю.

У 2024 році Денис добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Виконуючи військовий обов’язок, мужньо захищав Україну від російського агресора.

У січні 2025 року під час стрілецького бою з ворогом Денис зник безвісти. Тривалий час рідні та близькі жили надією, чекали на звістку та вірили, що він повернеться. Та, на жаль, ця надія не справдилася.