Загиблі герої Чернігівщини: Новіков Олександр. Красільник Андрій. Мазур Віталій

Новіков Олександр народився 3 лютого 1990 року у м. Броди Львівської області. Навчався у Бродівській ЗОШ №3, а потім у Рівненському міжнародному економіко-гуманітарному університеті.

Працював оператором верстатів з програмним управлінням на ТзОВ «Електроконтакт Україна».

11 серпня 2022 року призваний на військову службу. Захищав кордон України на посаді інспектора прикордонної служби.

Загинув 10 березня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання у складі прикордонного наряду в районі с. Сеньківка Чернігівської області.

Похований на кладовищі с. Смільне Львівської області.

Указом Президента України № 448 від 26 липня 2023 року нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).

Красільник Андрій народився 8 січня 1974 року у м. Чернігів. Навчався в школах №28 та №12. Був одним із кращих спортсменів і неодноразово захищав честь школи на спортивних змаганнях.

Навчався в Чернігівському ПТУ №15, а згодом у Чернігівському педагогічному університеті ім. Т. Шевченка на факультеті фізичного виховання, де продовжувалась його спортивна діяльність. Був рекордсменом області з бігу та кандидатом у майстри спорту з легкої атлетики. Був підприємцем.

7 квітня 2022 року — призваний за мобілізацією. Служив на посаді командира бойової машини-командира механізованого відділення.

Загинув 13 серпня 2023 року внаслідок вогневого контакту з противником поблизу с. Роботине Запорізької області. Встановили особу воїна за результатами ДНК-експертизи. 

Похований 25 травня 2024 року на кладовищі «Яцево» у м. Чернігів.

Нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».

Віталій Мазур народився 19 червня 1984 року в Савинцях. Тут минули його дитинство та юність, тут він навчався у місцевій школі, тут залишилися його рідні, друзі та люди, які знали його змалку.

Після закінчення школи Віталій здобув освіту у Вінницькому національному аграрному університеті. Працював на Тульчинському молокозаводі, певний час перебував за кордоном, а згодом працював у Києві на підприємстві «Віяр».

27 червня 2025 року він був призваний на військову службу Деснянським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Києва.

Віталій служив стрільцем-зенітником відділення зенітного ракетного взводу 2-го механізованого батальйону військової частини А5000 159-ї окремої механізованої бригади. Військове звання — солдат.

7 вересня 2026 року Захисник загинув під час виконання бойового завдання в районі села Новоолександрівка Чугуївського району Харківської області внаслідок ураження FPV-дроном. Йому було 42 роки.

Рідні та близькі згадують Віталія як люблячого сина, турботливого брата і надійного друга. Він цінував родину, дорожив близькими та завжди був готовий прийти на допомогу.