Постаті: Василь Шкляр

Доньки згадували, що батько розповідав їм про Синявку змалку: про її природу, козацьке минуле, стару церкву. Він не забув чернігівської говірки до самої смерті й намагався навчити їй дітей. Востаннє він бачив це село молодим чоловіком, а помер за вісімсот кілометрів від нього, у прикарпатському містечку, куди його родину привезли після Другої світової війни. Звали його Василь Прокопович Шкляр.

Народився він 25 лютого 1887 року в Синявці Сосницького повіту Чернігівської губернії, у селянській родині. Далі його життя майже одразу пішло геть із села – і саме тому воно цікаве.

Освіту він збирав шматками, як тоді збирали її люди без грошей і без роду. Синявська земська однокласна школа. Київська школа десятників дорожнього і будівельного діла, яку закінчив 1912 року. Чотири семестри архітектурного відділу Перших Петроградських політехнічних курсів. Два семестри Київських середніх курсів будівничих і дорожніх техніків. Уже пізніше, у 1919–1920 роках, – один курс Українського державного університету в Кам’янці-Подільському.

Це типова траєкторія для сільського хлопця тих часів: не університет із першого разу, а низка курсів, кожні з яких давали конкретне ремесло. Десятник – це майстер, який на будівництві веде роботи й відповідає за артіль. З такого фаху людина або лишалася на будівництвах усе життя, або поволі вибиралася вище. Шкляр вибирався вище.

Читати далі