Скорботні жнива війни: Гусак Юрій. Медвідь Михайло. Захлюпаний Сергій

Після понад трьох років російського полону помер Юрій Гусак

У Чернігові 22 вересня попрощалися із 43-річним Юрієм Гусаком — захисником Чернігівщини, який на початку повномасштабного вторгнення потрапив у російський полон під час боїв за Лукашівку.

Юрій добровільно долучився до 21-го окремого стрілецького батальйону в перші дні великої війни. У полоні він пробув понад три роки та повернувся в Україну 25 травня 2025 року.

Після звільнення Юрій підтримував родини військових, які пережили полон або загинули, допомагав ветеранському простору «Серцевір» та благодійному фонду «Збережи Чернігів».

У ніч проти 17 вересня Юрій помер. Причиною смерті стала ішемічна хвороба серця.

Побратими та друзі згадують його як людину, на яку завжди можна було покластися, яка допомагала іншим і підтримувала родини захисників.

Михайло Медвідь народився 29 жовтня 1964 року в селі Троїцьке Новгород-Сіверського району.

Закінчив Дніпродзержинський технікум фізичної культури.

У 1983–1985 роках проходив строкову військову службу. Згодом закінчив Чернігівський педагогічний інститут та розпочав службу в органах Міністерства внутрішніх справ. До 1997 року працював у карному розшуку, після чого продовжив службу у військовій частині 3041.

У 2022 році Михайло Васильович став на захист України. Після демобілізації добровольцем долучився до лав Славутицького добровольчого формування територіальної громади.

Помер 18 вересня 2026 року.

Поховали військового у Славутичі.

У чоловіка залишилися дружина та двоє синів.

Сергій Захлюпаний народився 18 червня 1978 року в місті Бахмачі. Дитинство та юність пройшли у Голінці, де він закінчив середню школу. Після навчання працював водієм у місцевому сільськогосподарському підприємстві.

У 2000 році Сергій закінчив Криворізький авіаційний технічний коледж цивільної авіації за спеціальністю, пов'язаною з експлуатацією наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів та авіаційного електрозв'язку.

У 2004 році здобув вищу освіту в Харківському національному університеті радіоелектроніки, отримавши кваліфікацію інженера засобів радіо та телебачення.

Професійний шлях Сергія був пов'язаний із технікою та електронікою. У Києві він працював техніком, згодом — інженером-електроніком з експлуатації обладнання електрозв'язку у групі технічного обслуговування та ремонту.

30 січня 2023 року Сергія мобілізували до лав Збройних Сил України. Воював на різних напрямках, зокрема на Донецькому та Харківському.

Помер вдома.

Поховали Сергія Захлюпаного у Голінці.

У Сергія залишилися син та донька, яка навчається у військовому закладі вищої освіти.