Загиблі герої Чернігівщини: Бондаренко Ігор. Курочка Валентин. Тименко Ігор

Ігор БОНДАРЕНКО народився 16 жовтня 1989 року у селі Березівка Талалаївського району Чернігівської області. Закінчив Березівську загальноосвітню школу та Роменський сільськогосподарський технікум, служив строкову службу у ЗСУ. Ігор був хліборобом, як то кажуть, з діда-прадіда. Працював трактористом у СТОВ «Батьківщина» - орав, сіяв, збирав врожаї. Разом з дружиною Ксенією виховували донечку Маргариту і синочка Сергійка. Та прийшла війна у їх мирний щасливий дім і все зруйнувала!

10 березня 2023 року Ігор призваний на військову службу. Служив спочатку на посаді стрільця роти охорони 2 відділу Прилуцького РТЦК СП, а із 7 травня 2023 року - водієм відділення протитанкових ракетних комплексів.

Його життя обірвалося поблизу Авдіївки Покровського району Донецької області під час штурмових дій з боку противника.

Похований Герой у рідному селі Березівка.

Ігор Бондаренко посмертно нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» у 2024 році. 2026 року рідні отримали відзнаку начальника Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області – медаль «ЗА ОБОРОНУ АВДІЇВКИ»

Осиротіла його родина: мама, тато, дружина, дітки. Їх біль ніколи не вгамується. І щонайменше, що можемо ми сьогодні – пам’ятати тих, хто загинув, зупиняючи ворога.

На війні загинув військовослужбовець із Новгорода-Сіверського Валентин Курочка. 13 вересня його життя обірвалося на Донеччині.

Валентин Курочка народився у Новгороді-Сіверському. Початкову освіту здобув у ПШ «Дзвіночок», згодом навчався у місцевій школі №2.

Після школи здобув професію автомеханіка у Сосницькому училищі. Пізніше закінчив Професійно-педагогічний фаховий коледж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка за спеціальністю «Майстер виробничого навчання».

Після навчання Валентин працював у рідному місті у відділенні «Нової пошти».

У 2024 році чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Він виконував військовий обов’язок і захищав Україну.

У Новгород-Сіверській громаді висловили співчуття родині, друзям і побратимам загиблого захисника.

Тименко Ігор народився 9 липня 1994 року на Київщині. Згодом його родина переїхала до Носівки, яка стала для нього рідним містом. Саме там зустрів свою дружину та створив сім’ю.

В перший день війни чоловік добровільно звернувся до військкомату, та став на захист України. Згодом чоловік перевівся до лав однієї з найпотужніших бойових частин — Третьої окремої штурмової бригади.

Спочатку він ніс службу на Донецькому напрямку, а згодом — на Харківському. Був оператором безпілотних літальних апаратів, а пізніше служив водієм-електриком відділення безпілотних авіаційних комплексів.

Під час виконання останнього бойового завдання Ігор разом із побратимами прямував на позицію. У цей момент ворожий дрон влучив у їхній автомобіль. Він дивом вижив, однак зазнав тяжких поранень.

Його боротьба за життя тривала від кінця серпня. Спочатку лікування проходив у медичному закладі Харкова, а згодом його доправили до столичної лікарні.

Попри тяжкі поранення та ампутацію кінцівок, рідні до останнього вірили, що Ігор зможе здолати цю боротьбу. Та, на жаль, 15 вересня 2026 року серце мужнього воїна зупинилося.