Загиблі герої Чернігівщини: Небожинський Назар. Городиський Олексій. Смєлов Костянтин

Назар Небожинський народився 23 січня 1999 року в місті Рівному.

Грав у бейсбол. Був тренером з бейсболу та софтболу.

Навчався в Рівненському НВК «Колегіум». У 2016 році вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. Після закінчення бакалаврату добровільно вступив до лав Збройних сил України.

30 березня 2022 року під час штурмових дій на Чернігівщині потрапив у ворожу засідку трьох броньованих машин піхоти.

Назар Небожинський прикривав своєю бойовою машиною піхотні підрозділи та знищив усі три російські БМП разом з екіпажами. Таким чином він ціною власного життя врятував 20-х побратимів.

Похований Назар Небожинський 4 квітня 2022 року на Алеї Героїв на кладовищі «Нове» в Рівному.

• звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові;
• орден «За мужність» III ступеня (20 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• На честь Назара Небожинського названа одна із вулиць Рівного.

Городиський Олексій Юхимович народився 25 квітня 1971 року в Чернігові. У 1988 році закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 27. Працював на будівництві. У 2022 році долучився до Сил Оборони України.  Солдат 3-го окремого механізованого батальйону ДУК ПС імені полковника Василя Іванишина. Загинув 7 серпня 2022 року біля села Карлівка Донецької області. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня посмертно.

Костянтин Смелов народився 25 квітня 1999 року у Чернігові. Після повномасштабного вторгнення рф зі зброєю в руках став на захист Батьківщини. У складі 36-ї окремої бригади морської піхоти. Захисник давав гідну відсіч клятому загарбнику. Молодший лейтенант перебував на посаді командира 2 мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти.

На жаль, 18 серпня 2022 року під час виконання чергового бойового завдання на Миколаївщині наш земляк отримав поранення, яке виявилося несумісним з життям.

"Костя, як мало ти прожив, та як багато не встиг зробити. Навіть знаходячись там, на лінії вогню ти продовжував будувати плани на майбутнє. Остання наша розмова була 15 серпня, ти розповідав що хочеш нове тату, завести пса та як сильно чекаєш на зустріч з нами. Я запам’ятаю тебе усміхненим, веселим та справжнім другом, бо ж вислів «Друзі пізнаються в біді» дійсно про дружбу з тобою. Вічна та світла пам‘ять нашому Герою", - такі слова присвятила загиблому другу Єлизавета Лещенко.

28 серпня рідні з друзями та побратимами Костянтина провели воїна в останню путь. У храмі Архистратига Михаїла пройшло заупокійне богослужіння за загиблим Героєм, поховали Захисника у Чернігові на кладовищі на Котах.