Загиблі герої Чернігівщини: Єсипенко Юрій. Грищенко Олександр. Мацульов Владислав

Єсипенко Юрій Олексійович народився 24 травня 1986 року в с. Виблі Чернігівської області. Після закінчення Горбівської середньої школи вступив до професійно-технічного училища №30 смт. Куликівка.

У 2006 році призваний на військову службу в ЗСУ, служив в десантно-штурмовій бригаді в м. Миколаїв.

З дружиною Вірою, познайомився у 2008 році. Одружились у 2010 році, після чого переїхав до Вінницької області. Того ж року народилась донечка Ангеліна. У 2013 році народився син Ілля.

Мав багато друзів та знайомих, працював у різних галузях, бував за кордоном, користувався великою повагою серед колег. Юрій був дуже доброю людиною, завжди усім допомагав. Усі сусіди його дуже любили, як і усі, хто його знав. Захоплювався риболовлею, на яку часто брав з собою дітей, яких любив понад усе на світі, як і вони його. Мріяв про свій великий красивий будинок та щасливу сім’ю. Разом, у щасті і любові, прожили 12 років. Був зразковим чоловіком та батьком. Але всі плани та мрії зламала рашистська навала…

В березні 2022 року, за покликом душі, Юрій добровільно пішов до лав ЗСУ, щоб захистити свою сім’ю, свою землю, свою Україну. А 3 червня 2022 року старший солдат Юрій Єсипенко, проявивши стійкість, мужність та відвагу, загинув при виконанні військового обов’язку в Миколаївській області.

Олександр Васильович Грищенко народився 19 липня 1974 року у Чернігові. Тут закінчив місцеву ЗОШ №23, а після неї — Чернігівський радіозаводський технікум. До війни Олександр працював в органах МВС України, але останні 6 років перебував на пенсії.

З самого початку повномасштабного вторгнення Захисник пішов обороняти рідний Чернігів. У березні 2022-го долучився до лав оборонців України та потрапив на службу у військову частину А7105 на посаду головного сержанта одного зі стрілецьких взводів підрозділу.

На жаль, куля окупанта знайшла Захисника далеко від дому. 29 вересня 2022 року поблизу населеного пункту Одрадівка на Донеччині старший сержант Олександр Грищенко загинув, до останнього борючись за свободу рідної країни...

В Чернігові на сина чекала старенька мати, яка отримала поранення та потребує операції. Бабуся живе у знайомих, адже їх будинок у Новоселівці повністю знищений. Немає куди повертатися із-за кордону дружині та молодшому сину.

8 жовтня у Чернігові Героя провели в останню путь. Рідні та друзі, разом з побратимами попрощалися із загиблим воїном у Катерининській церкві. Поховали Олександра на кладовищі "Яцево".