Загиблі герої Чернігівщини: Авраменко Станіслав. Карпюк Андрій. Сидора Олександр

Станіслав Миколайович Авраменко народився в Мені у серпні 1979. 

Здобував середню освіту в Менській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Навчався на геологічному факультеті, за фахом інженер-гідрогеолог.

Працював на різних посадах в установах та організаціях, довгий час – у Мені на заправній станції АГНКС машиністом компресорних установок.

Далі відкрив власну справу, займався перевезенням вантажів, співпрацював з компанією DELIVERY.

31 січня 2023 мобілізувався до лав ЗСУ, служив на посаді заступника командира роти штабних машин з озброєння батальйону зв’язку.

Загинув 17 квітня 2024 року під час виконання службових обов’язків від отриманих травм під час ракетного удару військами російської федерації.

Батько двох дітей. Товариський, дуже любив життя, мав багато друзів. Хобі – риболовля та полювання. 

Карпюк Андрій Володимирович народився 1 травня 1981 року в
родині робітників в місті Київ. В 1988 році пішов до 1-го класу школи №243.
Після закінчення 9-го класу вступив до Київського будівельного технікуму,
який закінчив в 2000 році, отримавши диплом молодшого спеціаліста.
У вересні 2000 року вступив до Київського Національного
Університету будівництва і архітектури, отримав диплом спеціаліста і повну
вищу освіту за спеціальністю « Міське будівництво та господарство » та
здобув кваліфікацію « інженер-будівельник». Працював на виробництві «
Фундамент Буд» - майстром, виконробом.
З початком повномасштабного вторгнення росії на Україну був в
територіальній обороні міста Києва. 28 липня 2022 року пішов до
військового комісаріату добровольцем захищати Україну. Спочатку
долучився до військової частини 1414, отримавши звання курсант. Потім
служив у військовій частині А 4548, отримавши звання санітара. Служив в
37 окремій механізованій бригаді морської піхоти .Пройшов курс молодого
бійця в Десні, госпіталі м. Славутича та навчання в Польщі. Присвоєно
звання старший бойовий медик десантно-штурмової піхоти ВЧ А 4548.
Під час виконання бойового завдання 20 червня 2023 року біля м.
Курахове Донецької області був поранений, отримав осколкові поранення та
контузії . Помер 10 липня 2023 року в Кривому Розі.
Поховано військовослужбовця на батьківщині мами Надії Іванівни в
селі Хотинівка, Ніжинського району , Чернігівської області. 

Сидора Олександр Олександрович народився 30 квітня 1997 року в Носівці. Військовослужбовець Національної гвардії України. Лейтенант 40-го полку імені Данила Нечая. Загинув 12 грудня 2022 року біля села Спірне Донецької області. Похований 5 січня 2023 року в селі Калинівка Київської області. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).