Загиблі герої Чернігівщини: Коротков Юрій. Стороженко Олександр

43-річний сержант Юрій Коротков загинув 22 березня 2022 року під час оборони Чернігова. Коли ніс чергування на позиціях українських оборонців на місцевому кладовищі «Яцево», туди прицільно вдарив ворог.

«Юра в перший день великої війни евакуював нас у безпечне місце. Зранку 22 березня він подзвонив, сказав, що піде на позиції. Потім відіспиться і зателефонує знов. Але я так і не дочекалася дзвінка. Наступного дня набрала знайомого, який був із ним у підрозділі. Він і повідомив, що Юри більше немає», – розповіла дружина Раїса.

Побратими евакуювали тіло чоловіка, а 25 березня поховали на старому цвинтарі в мікрорайоні Забарівка. Автомобільний міст уже був розбомблений, а ворог потужно обстрілював Чернігів, тому ні дружина, ні донька не змогли приїхати, щоб попрощатися з Юрієм.

Юрій народився в Чернігові. Після школи вчився на столяра. Працював у компаніях з виробництва меблів. Одружився, згодом у сім'ї народилася донька. Пізніше родина переїхала в село Новоселівку, що в передмісті Чернігова. Спочатку жили в гуртожитку, потім Юрій власноруч збудував дім. Під час російської агресії в 2014 році воював на сході України.

Під час повномасштабної війни Юрій повернувся до лав ЗСУ. Служив у 1-й окремій танковій бригаді.

«Юрій постійно працював, робив усе, аби ні я, ні донька не мали ні в чому потреби. Особливо часу на розваги в нього не було. Він дуже любив риболовлю, але часто їздити не мав можливості. Для нашої родини практично самостійно збудував дім. Але ми там тільки 2 роки встигли пожити. А потім розпочалася повномасштабна війна. Наш дім зруйнований 16 березня, туди було пряме влучання. А за кілька днів не стало й чоловіка», – розповіла Раїса.

У Юрія Короткова залишилися дружина й донька.

16 лютого 2023 року перестало битися серце Стороженка Олександра Миколайовича, який народився 27 квітня1989 року. Олександр народився в с. Кинашівка, виріс у багатодітній родині, де виховувалося п’ятеро дітей: троє хлопчиків і дві дівчинки. Батьки ростили своїх синів і дочок у любові та піклуванні. Навчався Олександр у Кинашівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, далі родина переїхала до с. Забілівщина. Після закінчення школи Олександр Стороженко вступив до Чернігівського професійно-технічного училища № 16, здобув тут професію кухаря.

У 2015 році Олександр без вагань пішов в АТО захищати рідну землю, так, волею долі обрав шлях військового, підписавши контакт, вступив до лав Збройних Сил України. Після повномасштабного вторгнення Олександр, який мав бойовий досвід, розумів, що має бути там, де найважче. Сміливий Воїн разом із побратимами тримав фронт у найгарячіших напрямках, у найзапекліших боях, де й віддав своє життя за свою родину, за рідну землю, за Україну.

У Олександра залишилися дружина та двоє дітей, для яких тато завжди буде Небесним Янголом-Охоронцем.