Загиблі герої Чернігівщини: Сухомлин Сергій. Кліщенко Дмитро. Гужва Володимир

Сергій Сухомлин народився 1 лютого 1981 року у Талалаївці. Тут закінчив середню школу, а потім Талалаївську філію СПТУ № 32 за спеціальністю "Тракторист". Строкову військову службу не проходив. Далі продовжив навчання в одному із професійних навчальних закладів Чернігова, де здобув освіту зварювальника.

Сергій дуже любив свою професію й обрав її не випадково. Багато працював, удосконалював свої здібності та знання. Завдяки своїй майстерності зварювальника, отримав перспективну роботу на одному з підприємств у Києві, де вже чимало років Сергій проживав та працював.

В останні місяці перед мобілізацією, залучався до відновлювальних робіт після атак окупантів у різних регіонах України. У Талалаївку Сергій приїздив до батьків.

Мобілізували Сергія восени 2024 року. Загинув 5 січня 2025 року під час виконання бойового завдання. Попрощалися та поховали воїна у Талалаївці.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Народився Дмитро Кліщенко 15 липня 1986 року в Щорсі (нині - Сновськ). Навчався у Щорській ЗОШ №2. У 2005 році був призваний на строкову військову службу. З грудня 2023 року призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України. 06 січня 2025 року Дмитрій Кліщенко прийняв свій останній бій, захищаючи Україну, її свободу та незалежність. Деталей смерті не повідомляють. Поховали його на міському кладовищі Сновська.

Гужва Володимир Іванович народився 3 грудня 1975 року в селі Льгівка, потім переїхав в село Зайці, де провів своє дитинство та юність.

Закінчив Михайло-Коцюбинську середню школу. Після навчався на водія, але не працював у цій сфері. Далі була служба в армії.

У 1993 році був призваний до залізничних військ міста Чернігова.

 Більше 15 років пропрацював столярем-меблярем на меблевому комбінаті міста Чернігова. Умів та любив працювати з деревом. Постійно щось вигадував, майстрував та створював для всієї своєї сім’ї і друзів. Чуйний, щирий, добрий, ніколи не підвищував голосу, вмів слухати людей та завжди йшов на допомогу всім, хто того потребував. Таке ж тихе та спокійне мав хобі – риболовлю.

Влітку 2024 року був призваний на службу до лав ЗСУ. У бою за Україну, за її свободу, за незалежність, за мир в Україні Володимир віддав найдорожче – своє життя.

Загинув воїн 1січня 2025 року під час виконання бойового завдання пов’язаного із захистом батьківщини в районі населеного пункту Дружба Бахмутського району Донецької області. Володимир назавжди залишиться в пам’яті найрідніших людей, тихо оберігатиме з небес свою дружину та доньок, спостерігатиме як зростають його онуки.