Розваги містян Чернігова: цирк приїхав

Можливості для відпочинку городян і заможних людей із сусідніх сіл у Чернігові ХІХ століття були доволі різноманітними. Так, популярними і серед дітей, і навіть у серйозних поважних дорослих були виступи циркових труп. Саме тут можна було розслабитися та насміятися досхочу. І це об'єднує людей різних вікових груп і різних верств.

У позаминулому столітті циркові колективи до Чернігова час від часу навідувалися. Хто ж це були? Де розташовувалися намети циркових артистів? Як проходили вистави? Який цирк будували в Чернігові? Де він знаходився? Про це нам розкаже історик і краєзнавець Рига Данило.

Звіринець на Театральній площі

Згідно з тогочасними історичними матеріалами, мандрівні зоопарки з тваринам приїжджали до нашого міста впродовж всього ХІХ ст. Так, у 1863 р. до Чернігова прибув великий звіринець, в якому були два леви, ведмідь, гієна, шакал, мавпа, папуги, бик, невеликий крокодил (розміром з ящірку) та маленький удав. Звіринець знаходився на Театральній площі (це сучасна Красна площа). З однієї людини плата за відвідування зоопарку становила 50 коп. – для тих часів це була чималенька сума, так як ціни на м’ясо за 1 фунт (410 грамів), складали: свинина – 10 коп., баранина – 10 коп., яловичина – 12 коп.; пляшка вина – коштувала від 15 коп., шампанське – від 1 руб.; ковбаса коштувала від 30 коп. за фунт; гречка – 91 коп. за пуд (пуд – 16,4 кг); горох – 95 коп. за один пуд; картопля – 20 коп. за один пуд.; яйця (десяток) – 22-26 коп. Курка коштувала в межах 35–40 коп.

У 1896 р. до Чернігова на кілька днів завітав інший звіринець. Ця виставка була доволі велика та складалася з 16 вагонів з різноманітними тваринами, серед яких був королівський лев. Сеанс розпочинався кожного дня о 4-й годині після полудня та о 7-й вечора. Після кожного виступу доглядачі за тваринами мали погодували звірів. Ціни за квіток коливались від 25 коп. до 65 коп. Діти молодші за 10 років платили половину вартості білета, але приходити на вистави могли тільки у супроводі дорослих.

Виступи силачів, акробатів, фокусників, клоунів    

Час від часу до Чернігова приїздили акробати, які показували гімнастичні вистави на сцені місцевого театру  на території Валу. Щоправда, не завжди місцева публіка залишалася задоволена виступами артистів. Іноді в Чернігові виступали фокусники та бродячі музиканти. Відбувалися й виступи фокусників і чаклунів – теж у приміщенні місцевого театру. Відвідувачі цих вечорів навіть отримували різні подарунки.

На початку ХХ ст. в нашому губернському центрі гастролював цирк П. Орлова. Акторський склад складався переважно з вихідців з селян і міщан. Цікаво, що на час виступів частина артистів розміщувалася в самому цирку, а інші мали змогу орендувати недорогі квартири в центральній частині міста: по вул. Шосейній та вул. Володимирській.

Цирк розташувався на Олександрівській  площі (зараз це територія сучасного Центрального ринку). Циркова програма проходила кожного вечора. У програмі виступу були повітряні гімнасти, акробати, дресировані тварини, велосипедисти. Цирк мав буфет, під час програми та антрактів грав оркестр духової музики.

Відзначимо тогочасні маркетингові хитрощі: задля залучення якомога більшої кількості відвідувачів кожен чоловік, який купляв квиток, міг провести одну жінку безкоштовно; жінки мали право придбати один квиток на двох. Однак в облаштуванні цього цирку були недоліки, зокрема, відвідувачі скаржилися на погане освітлення в приміщенні цирку.

Доволі часто основну програму циркової програми складала боротьба атлетів. Чернігівське юнацтво захоплювалося цим видом спорту – тому що боротьба була в моді.

Виступав у Чернігові і «Переможець левів»

Наш земляк - відомий український борець і важкоатлет Терентій Корінь (1883—1931) народився у с. Блистова Менського району у бідній багатодітній козацькій родині.

Серед його перемог найбільш відомі: 1906 року на з'їзді борців (так тоді називались міжнародні змагання) в Лондоні Терентій Корінь виборов уперше  звання чемпіона світу з класичної боротьби. Наступного року  Терентій став учасником міжнародних змагань у Чикаго та Нью-Йорку. У 1908 р. на гастролях у Баку під час показових виступів запрягався у віз і возив по манежу 30 людей, піднімав паровий  котел середніх розмірів,  розгинав підкови.

Серед нагород Терентія (7 золотих хрестів, 9 золотих медалей, срібні та бронзові медалі чемпіонів світу, грошові премії) була й особлива – золота медаль з написом «Переможцю левів». 1907 р. в Чикаго відбувся незвичний поєдинок із левом. Наш атлет мав умови, щоб лев був у наморднику, а на лапах мав подушки, аби закрити величезні гострі кігті. Втім, під час поєдинку лев зачепився лапами за решітку клітки і зірвав подушки. По закінченню боротьби закривавлений борець вийшов самостійно із клітки, а лев залишився лежати на підлозі… Більше такі поєдинки не проводилися.

До нашого часу зберіглася хата, де жив Терентій Корінь.

Цирковий намет поруч з П’ятницькою церквою

Відповідно до історичних документів, наприкінці ХІХ ст. у нашому місті виступав навіть Італійський цирк Ф. Ферроні, який розташовувався на головній вулиці міста - вул. Шосейній (нині це проспект Миру). “Вечер для смеха и удовольствия” - такою була реклама цирку пана Ф. Ферроні у місцевій газеті “Черниговские губернские ведомости”.

Циркові програми починалися о 9 годині вечора. Цікаво, що серед номерів була атлетична частина, що полягала у боротьбі між атлетом цирку та любителем із місцевих жителів. Переможець міг отримати величеньку суму – аж 25 руб.

На початку ХХ століття, як свідчать спогади мемуариста В’ячеслава Пухтинського про Чернігів, до нашого міста приїздила циркова трупа А. Дурова, в якій були гімнасти, клоуни, дресировані тварини. Цирковий намет встановили на майдані неподалік П’ятницької церкви.

Гастролі цього цирку мали зовсім інший характер. Цирк А. Дурова в'їжджав до міста з помпезністю, а на чолі процесії був сам керівник цирку А. Дуров, що сидів у колясці, в яку запрягали свиню великого розміру. Потім йшли коні, слон, а багато інших тварин везли у великих клітках.

Стаціонарний цирк на розі Шосейної та Богоявленської

Як сповіщала жителів тогочасна місцева газета, наприкінці ХІХ ст. на розі вул. Шосейної (нинішнього проспекту Миру) та вул. Богоявленської (нині це вул. Шевченка) було розпочато будівництво цирку. Втім в ході перевірки з'ясувалось, що будівництво велося з порушеннями. Відстань між цирком та дерев’яним приміщенням на подвір’ї нібито була замалою, а головне - була порушена заборона міської думи не зводити дерев’яні будівлі на вул. Шосейній та вул. Богоявленській.

Комісія, що проводила перевірку, відмітила, що виявлені доволі суттєві відхилення від затвердженого проекту, що приміщення цирку збудоване недостатньо міцним, і тому потребує укріплення. Крім того, приміщення цирку розташоване в кварталі зі щільною забудовою, де постійно є жвавий рух, тож це порушувало правили пожежної безпеки. Та попри всі ці застереження й навіть протести з боку перевіряючої комісії, цирк відкрився та розпочав свою роботу. Щоправда, згодом його перенесли таки на Олександрівську площу. Точна дата, коли цирк зник, не відома, але є  свідчення, що це сталося вже після 1917 року. 

Отже, як можна зрозуміти з преси та мемуарів того часу, - жителі Чернігова у ХІХ та на початку ХХ століття шукали можливості потрапити на вистави різних мандрівних артистів, фокусників, циркачів, подивитися на екзотичних звірів. А ще в нашому місті, виявляється, був власний справжнісінький цирк.

Джерело