Загиблі герої Чернігівщини: Савчук Олександр. Степуренко Андрій. Грищенко Володимир

13 січня 2025 року під час виконання бойового завдання загинув 22-річний захисник Олександр Савчук. 

"Ця трагічна звістка сьогодні болем увірвалася на Коропщину, в Нехаївку, де проживають рідні захисника.

Сім’я воїна – переселенці з тимчасово окупованого Енергодара Запорізької області. Батьки Олександра Савчука, його брат і сестра, проживають у Нехаївці із 2022 року", - повідомляють на сторінці Коропської громади. 

Сам Олександр жив у Запоріжжі. А точніше – тільки починав самостійне життя. Відучився, почав працювати на заводі. 24 грудня, йому виповнилось 22 роки.

Захищати Україну від російського загарбника Олександр пішов добровольцем. Був снайпером-розвідником. 

Воїн повернувся в Нехаївку "на щиті".

Андрій Степуренко народився 3 лютого 1992 року в селі Єгорівка (нині сухополов'янська громада на Прилуччині). Навчався в Дідівській школі. Потім продовжив навчання в Прилуцькому агротехнічному коледжі на відділенні "Газопостачання". У червні 2015 року після закінчення агротехнікуму був призваний на строкову службу. Повернувшись працював охоронцем в Прилуцькій виправній колонії протягом шести років. Прийнятий на військову службу 5 березня 2021 року за контрактом. З липня 2024 року боронив Україну на Запорізькому напрямку, мав позивний "Туз".

29 грудня 2024 року старший солдат Андрій Степуренко загинув під час виконання бойового завдання. Попрощалися та поховали бійця у селі Єгорівка Дідовецький старостинський округ Сухополов'янської громади. У загиблого залишилася мама Валентина.

Володимир Грищенко народився 22 січня 1972 року у Прилуках. Навчався в гімназії №1. Закінчив Прилуцьку бухгалтерську школу. Потім проходив строкову службу в армії. Проживав у Броварах. Займався підприємницькою діяльністю.

4 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку солдат Володимир Грищенко загинув. Попрощалися та поховали Володимира Грищенка у Прилуках.