Скорботні жнива війни: Курочка Олександр. Расковалов Олег. Максименко Олександр

3 січня 2025 року внаслідок ускладнення стану здоров’я помер військовослужбовець із села Олексіївщина – Олександр Курочка.

Народився Олександр 20 травня 1982 року в селі Олексіївщина Чернігівського району.

Закінчив Козелецьку гімназію, після закінчення проходив строкову службу. Потім деякий час працював у правоохоронних органах. Останнім часом – на різних роботах.

2 березня 2023 року був мобілізований ІІ відділом Чернігівського РТЦК та СП.

Брав участь у бойових діях на Куп`янському напрямку. 

У 2024 році був нагороджений відзнакою міністра оборони України – нагрудним знаком «Залізний хрест».

У Героя залишилися мати, сестра та брат.

Чин похорону та церемонія прощання з воїном відбувся 4 січня 2025 року в Свято-Миколаївській Церкві селища Козелець (Київська слобідка).

Поховали Олександра Курочку на кладовищі в рідному селі.

Расковалов Олег Володимирович народився 5 січня 1966 року в Ніжині. У 1973-1983 рр. навчався у ЗОШ №7. Після її закінчення отримав вищу освіту на музично-педагогічному факультеті Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя.
У 1983-1985 рр. проходив строкову військову службу.
У вересні 2015 року пішов на службу УПЦ Київського патріархату.
На початку 2016 року служив капеланом у зоні АТО (м. Лисичанськ).
У 2018 р. служив настоятелем Свято-Миколаївського храму ПЦУ в с. Дорогинка. 
У 2018-2020 роках навчався у Рівненській духовній семінарії, отримав звання протоієрея.
У 2018-2024 роках був настоятелем храму Іоанна Богослова у Ніжині.
З 03.01.2023 року служив у роті охорони Ніжинського РТЦК та СП.
Помер 13 квітня 2024 року. 

15 серпня 2022 року передчасно пішов з життя через невиліковну хворобу наш земляк –  майстер-сержант прикордонної служби МАКСИМЕНКО Олександр Вікторович зі Сновська.

Все своє життя він віддав військовій службі, учасник АТО. Коли російські агресори 24 лютого напали на Україну, разом з побратимами тримав оборону Чернігова. Захищаючи рідну землю від ворога він тоді не звертав увагу на погіршення здоров`я. Коли Олександру поставили діагноз і розпочали лікування, було вже надто пізно…

Він не дожив всього кілька днів до Дня Незалежності, а для нього це було особливе свято: з різницею у три роки саме 24 серпня дружина Людмила подарувала йому двох синів.