Загиблі герої Чернігівщини: Лімаз Віктор. Антоненко Олександр. Мовпан Олександр

Додому на щиті повертається солдат Віктор Миколайович Лімаз зі Смячі.

Народився захисник 5 грудня 1977 року в селі Смяч, закінчив місцеву школу. У 1994 році закінчив навчання у Щорському ПТУ №7. У 1995 році був призваний на строкову військову службу. Згодом працював у рідному селі.

У червні 2022 року Віктор був призваний за мобілізацією на військову службу до лав Збройних Сил України. Без вагань став на захист Батьківщини.

Із 17 грудня 2023 року Віктор Лімаз вважався зниклим безвісти. 

Дуже довгою стала дорога Героя додому. Через рік тіло воїна повертається на рідну землю, аби знайти тут свій останній спочинок.

Олександр Антоненко народився 17 березня 1979 року в селі Феневичі Київської області. Там здобув початкову освіту. У 1990 році переїхав з батьками у село Вороньки Чернігівської області, де продовжив навчання у Вороньківській загальноосвітній школі. Після закінчення 11 класів проходив строкову військову службу.

Після армії одружився. Вступив на навчання до Чернігівського педагогічного університету, де здобув вищу освіту та отримав спеціальність "вчитель фізичної культури й військової підготовки". Працював учителем фізкультури у селі Вороньки. Через кілька років змінив професію: влаштувався на роботу в органи внутрішніх справ. Обіймав посади дільничного, оперативного чергового в Деснянському райвідділі міста Києва. У кар’єрі пройшов шлях від сержанта до майора поліції.

Під час повномасштабного вторгнення долучився до штурмового полку "Сафарі" Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України "Лють". З 2022 року захищав рідну землю на сході України. Воював у гарячих точках: Кліщіївка, Курдюмівка, Торецьк, Покровськ. Був заступником командира взводу. Нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "Срібний хрест".

7 січня 2025 року в районі Торецька Бахмутського району на Донеччині під час бойових дій майор поліції Олександр Антоненко загинув. Попрощалися та поховали бійця у селі Вороньки Новобасанської громади. У загиблого залишилися дружина, донька, батьки, брат.

Олександр Мовпан народився у селі Количівка у 1976 році. У 2007-му закінчив Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю "психологія". У 2016-му був призваний на військову службу.

Штаб-сержант Олександр Мовпан військову службу в Державній прикордонній службі України проходив з вересня 2016 року. 

В липні 2018 року прибув із 105 прикордонного загону для подальшого проходження військової служби до 11 прикордонного загону та взяв участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області.

24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України зустрів на службі в складі відділу прикордонної служби «Мар’їнка» та гідно виконував військовий обов’язок в зоні активних бойових дій на одному з ключових напрямків в районі н.п. Мар'їнка Донецької області, де підрозділ перебував під постійним натиском агресора.

З липня 2022 року по січень 2023 року в ході заходів ротації виконував завдання на Чернівецькій ділянці та Чорнобильській зоні відчуження.

З січня по квітень 2023 року Олександр Мовпан вдруге вибув для виконання бойових завдань в зону безпосереднього вогневого зіткнення з ворожою армією російської федерації в районах н.п. Новомихайлівка, Красногорівка, Вугледар Донецької області.

З квітня 2023 року по жовтень 2023 року виконував завдання за призначенням  на кордоні з республікою білорусь у Волинській області.

З жовтня 2023 року по січень 2024 року героїчно протидіяв наступу переважаючих сил противника на околицях міста Сіверськ Бахмутського району Донецької області.

З січня 2024 року по липень 2024 року охороняв кордон в Рівненській та Волинській областях.

З липня 2024 року безпосередньо брав участь у відбитті збройної агресії російської федерації в районі н.п. Тихе Чугуївського району Харківської області в складі прикордонної протитанкової застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону.

20 грудня 2024 року штаб-сержант Олександр Мовпан виконував бойове завдання на вогневій позиції «Липа (718)» в районі н.п. Тихе Харківської області в якості старшого групи. Противник за підтримки мінометного вогню та застосування скидів гранат та газів з БпЛА здійснив спробу штурму позицій, в результаті чого зав’язався стрілецький бій. В подальшому у зв’язку з погіршенням стану здоров’я від отриманих поранень та отруєнь від скидів газів двоє побратимів Олександра відійшли на вогневу позицію «Ясен(712)». 

Штаб-сержант Олександр Мовпан залишився прикривати відхід та продовжував вести стрілецький бій з противником, мужньо здійснював оборону на займаній позиції. Втрати позиції не допущено. Ворог поніс втрати та змушений був відступити, та противником було нанесено вогневе ураження із застосуванням 120 міліметрового міномета, внаслідок якого штаб-сержант Олександр Мовпан отримав поранення несумісне з життям та загинув на бойовій позиції.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі штаб-сержант Мовпан Олександр Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).