Загиблі герої Чернігівщини: Лімаз Віктор. Антоненко Олександр. Мовпан Олександр

Додому на щиті повертається солдат Віктор Миколайович Лімаз зі Смячі.

Народився захисник 5 грудня 1977 року в селі Смяч, закінчив місцеву школу. У 1994 році закінчив навчання у Щорському ПТУ №7. У 1995 році був призваний на строкову військову службу. Згодом працював у рідному селі.

У червні 2022 року Віктор був призваний за мобілізацією на військову службу до лав Збройних Сил України. Без вагань став на захист Батьківщини.

Із 17 грудня 2023 року Віктор Лімаз вважався зниклим безвісти. 

Дуже довгою стала дорога Героя додому. Через рік тіло воїна повертається на рідну землю, аби знайти тут свій останній спочинок.

Олександр Антоненко народився 17 березня 1979 року в селі Феневичі Київської області. Там здобув початкову освіту. У 1990 році переїхав з батьками у село Вороньки Чернігівської області, де продовжив навчання у Вороньківській загальноосвітній школі. Після закінчення 11 класів проходив строкову військову службу.

Після армії одружився. Вступив на навчання до Чернігівського педагогічного університету, де здобув вищу освіту та отримав спеціальність "вчитель фізичної культури й військової підготовки". Працював учителем фізкультури у селі Вороньки. Через кілька років змінив професію: влаштувався на роботу в органи внутрішніх справ. Обіймав посади дільничного, оперативного чергового в Деснянському райвідділі міста Києва. У кар’єрі пройшов шлях від сержанта до майора поліції.

Під час повномасштабного вторгнення долучився до штурмового полку "Сафарі" Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України "Лють". З 2022 року захищав рідну землю на сході України. Воював у гарячих точках: Кліщіївка, Курдюмівка, Торецьк, Покровськ. Був заступником командира взводу. Нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "Срібний хрест".

7 січня 2025 року в районі Торецька Бахмутського району на Донеччині під час бойових дій майор поліції Олександр Антоненко загинув. Попрощалися та поховали бійця у селі Вороньки Новобасанської громади. У загиблого залишилися дружина, донька, батьки, брат.

Олександр Мовпан народився у селі Количівка у 1976 році. У 2007-му закінчив Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю "психологія". У 2016-му був призваний на військову службу.

20 грудня 2024 року під час виконання бойових завдань на вогневій позиції в Харківської області Олександр Мовпан залишився прикривати відхід побратимів на запасну позицію та отримав поранення несумісні з життям.

Попрощалися та поховали Олександра Мовпана у селі Количівка. У загиблого залишилися дружина Світлана та син Євгеній.