Мистецька Чернігівщина: Полевик Василь

ПОЛЕВИ́К Василь Іванович (22. 12. 1925, с. Займище Сновського, нині Корюківського р-ну Чернігівської обл. — 09. 10. 1999, там само) — фольклорист, музично-громадський діяч. Заслужений працівник культури УРСР (1967). Премії імені Г. Верьовки (1989), імені Б. Грінченка (1997). Закінчив Державний музично-педагогічний інститут імені Гнесіних (Москва, 1958), Київську консерваторію (1969; кл. хорового диригування). 1954—55 — хормейстер ансамблю бандуристів, 1971—83 — директор Чернігівської філармонії; 1955—56 — художній керівник Чернігівського міського Будинку культури; 1956—61 — старший методист Чернігівського обласного Будинку народної творчості; 1961—71 — директор Чернігівського музичного училища; 1985—99 — завідувач відділу фольклору Чернігівського обласного центру української народної творчості, водночас керівник фольклорного клубу «Спадщина» у рідному селі. У 1960—70-х рр. співпрацював із самодіяльним народним хором «Полісся» Іванівського Будинку культури (Чернігівська обл.), який був неодноразовим лауреатом низки республіканських конкурсів. П. зібрав, розшифрував та переклав на ноти бл. 4500 українських народних пісень Чернігівського краю, частину з яких надруковано в збірниках «Народні пісні Чернігівщини», «Пісні зачарованої Десни», «Ой красна-рясна калинонька в лузі», «Тече вода в синє море», «З берегів тихої Снові», «Заспіваймо пісню веселеньку», «Співає “Спадщина”», «Співає “Зеленівка”», «Народні пісні Новгородсіверщини» та ін. 2006 Чернігівською обласною радою засновано обласну щорічну премію імені П., 2009 з ініціативи Головного управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської облдержадміністрації започатковано обласний фольклорний фестиваль-конкурс імені П., який проводиться щороку у м. Сновськ та с. Займище.