Загиблі герої Чернігівщини: Дараган Віталій. Митько Андрій. Булатов Валерій

Дараган Віталій Григорович народився 13 січня 1976 року у с. Козацьке, Бобровицької громади. Навчався у середній загальноосвітній школі села Козацьке.

Після закінчення школи переїхав до м. Київ.

З 2015 року Віталій Григорович був учасником АТО.

На початку повномасштабного вторгнення доєднався до лав Збройних Сил України.

На жаль, 10 травня 2022 року Віталій Григорович загинув під час виконання бойового завдання в Харківській області.

Похований воїн в м. Київ.

Трагічна звістка надійшла до Козелецької громади.  Під час виконання бойового завдання 13 січня загинув Андрій Митько. Воїн два тижні не дожив до свого 34-річчя.

Народився Андрій Митько 25 січня 1991 року в селі Шолойки Козелецького району.

Закінчив 9 класів Лемешівської школи. Після школи навчався в Остерському коледжі будівництва та дизайну, по закінченню якого отримав спеціальність будівництво та експлуатація будівель і споруд. Спочатку працював на різних роботах в Києві, Броварському районі, а згодом трудову діяльність продовжив в селі Лихолітки Козелецької громади.

З лютого 2023 року служив в лавах Національної поліції України, полк управління поліції особливого призначення № 1.

13 січня, під час виконання бойового завдання, від отримання поранень життя воїна трагічно обірвалося.

Андрій назавжди залишився вірним військовій присязі, адже, беручи участь в обороні нашої Батьківщини, захищаючи кожного з нас віддав найцінніше – своє життя.

У Героя залишилися мати, сестра, брат та відчим.

Чин похорону та церемонія прощання з Андрієм Митьком відбулися 16 січня 2025 року в Вознесенській Церкві селища Козелець.

Поховали воїна на кладовищі в рідному селі Лемеші.

Валерій Булатов народився 16 листопада 1978 року, виріс у багатодітній родині. Свого часу трудився у Коропі в "Агролісгоспі". Проживав із дружиною у Риботині. Подружжя виховало трьох дітей: доньку і двох синів. Один із них теж зараз боронить Україну.

Валерій Булатов стояв на захисті Батьківщини з першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну, був головним сержантом-командиром стрілецького відділення стрілецького взводу. До цього також брав участь у бойових діях під час АТО.

Вранці 10 січня 2025 року, внаслідок скидів вибухівки з БпЛА на спостережний пост на Луганщині, Валерій Булатов отримав несумісне з життям поранення і загинув на місці.

Поховали бійця у Риботині. У захисника залишилась мама, дружина, троє дітей, брати, сестра.