Загиблі герої Чернігівщини: Джемуратов Олександр. Александров Андрій. Мудренко Олександр

Олександр Джемуратов народився 6 вересня 1985 року в селі Колісники Прилуцького району. Закінчив місцеву восьмирічну школу. Навчався в Дігтярівському професійному аграрному ліцеї, отримав спеціальність "тракторист". Працював різноробочим на різних підприємствах.

З 2006 року по 2007 рік проходив службу в одній з військових частин. З 5 липня 2024 року уклав контракт на проходження військової служби у лавах Збройних Сил України.

Загинув Олександр Джемуратов 20 грудня 2024 року при виконанні військових обов`язків. У чоловіка залишилася цивільна дружина та рідна сестра. Поховали військового на кладовищі у селі Колісники.

40-річний солдат Андрій Александров народився 8 жовтня 1984 року в селі Сухополова Прилуцького району. У 2002 році закінчив місцеву загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Потім проходив строкову службу в армії. Працював у фірмі з надання ритуальних послуг.

Андрій був учасником АТО. З перших днів повномасштабного вторгнення РФ на територію України став на захист держави. 23 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання зі стримування збройної агресії РФ військовий загинув.

Андрій Александров нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України", медалями учасника АТО: "За участь в антитерористичній операції", "Велич Батьківщини в ваших великих справах", "Відвага і честь","Захиснику Вітчизни".

У чоловіка залишилися батьки, дружина, дві доньки, сестра та брат, який теж захищає державу у лавах ЗСУ. Поховали Андрій Александров на кладовищі у селі Сухополова Прилуцького району.

Олександр Юрійович Мудренко — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Народився в м. Радомишлі на Житомирщині.

Старший солдат, танкіст підрозділу 58 ОМПБр. На військовій службі за контрактом в ЗС України перебував з вересня 2020 року.

Загинув 9 березня 2022 року в боях з російськими окупантами на околиці с. Количівки на Чернігівщині (на момент загибелі мав вік 23 роки). Під час бою в танк, на якому перебував військовослужбовець, влучила російська міна. В результаті вибуху і падіння з танку, прикрив собою піхотинця, який стояв біля танку, тим самим врятував життя своєму побратимові. Місце загибелі сина мати знайшла завдяки місцевим жителям. Похований в рідному місті Радомишлі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)