Наукова еліта Чернігівщини: ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР

ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР (1828, м. Олішевка, тепер с. Красилівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. — 02.03.1859, Чернігів) — фольклорист, етнограф, поет.

Народився в сім'ї священика. Закінчив Чернігівську духовну семінарію. Працював писарем у Чернігівському губернському правлінні. Під впливом знайомства з М. Білозерським, П. Кулішем та іншими українськими діячами записував народну творчість, збирав етнографічні матеріали, багато з яких надсилав до збірників П. Куліша, А. Метлинського, П. Галагана. Найбільшу кількість записів надрукував у газеті „Черниговские губернские ведомости” протягом 1852 — 1859 рр. (у 1854—1859 рр. був редактором їх неофіційної частини). Це — історико-етнографічні описи міст і сіл Козелецького повіту, народні казки, легенди, перекази, замовляння, загадки, прислів'я та приказки, описи обрядів і звичаїв, словник козелецької говірки.

Учений робив також спробу теоретичних досліджень. Найцікавіші праці О. Шишацького-Ілліча — „О народном язьгке и говорах Козелецкого уезда” (1853), „Местечко Олишевка (Козелецкого уезда Черниговской губернии) в историческом и зтнографическом отношении” (1854), „О памятниках местной народности” (1855). Півтори тисячі прислів'їв і приказок з коментарями, поясненнями й додатками народних пісень та оповідань увійшли до „Сборника малороссийских пословиц и поговорок” (1857). За висловом А. Лазаревського, це був на той час найкращий і найповніший збірник малих жанрів українського фольклору. В останні роки життя вчений розширив і доповнив це видання, але передчасна смерть обірвала його працю. Доля рукопису невідома, так само як і майже трьох тисяч народних пісень, записаних ним.

Ще в шкільні роки О. Шишацький-Ілліч писав поезії в стилі народних пісень. У 1856— 1857 рр. видав дві поетичні книги під загальною назвою „Українська квітка”. Вірші ті не позначаються особливою оригінальністю, вони наслідують твори Т. Шевченка. Як поет О. Шишацький-Ілліч належав до фольклорно-романтичної стильової течії.