Загиблі герої Чернігівщини: Аніщенко Антон. Козянко Олександр. Неровня Олег

Антон Аніщенко народився 2 квітня 1992 року в селі Тупичів. У 2009 році закінчив Тупичівську школу і вступив до Чернігівського професійного ліцею хімічної промисловості, де отримав спеціальність "Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування".

У 2011-212 роках Антон проходив строкову службу в ЗСУ. Потім повернувся додому, їздив по заробітках, одружився. Проживав у Чернігові з дружиною і донькою.

14 травня 2022 року став на захист України. Служив у Чернігові на посаді кулеметник мобільної бригади, старший стрілець ПЗРК "Стінгер" у званні старший солдат.

3 листопада 2024 року Антона Аніщенка перевели у Харківську область на посаду старший стрілець-оператор 2 механізованого батальйону.

Загинув 4 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Відспівали Антона Аніщенка у Катерининській церкві у Чернігові, поховали у Тупичеві.

Олександр Козянко народився 1 квітня 1972 року. Закінчив Величківську школу, Сосницьке ПТУ, працював трактористом. 

"Був справжнім майстром ремонту техніки та роботи на ній", — пишуть про Олександра у громаді.

У березні 2023 року його мобілізували до ЗСУ. Він служив у складі 11-го окремого мотопіхотного батальйону.

У жовтні 2023 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, Олександр отримав важкі поранення. Лікувався в шпиталях. Після тривалого лікування помер вдома 19 січня 2025 року.

Попрощалися та поховали Олександра Козянка в рідному селі Величківка.

Солдат Неровня Олег Дмитрович народився 4 січня 1975 року в м. Кролевець, навчався у Кролевецькій ЗОШ №3. У 1993 році закінчив Глухівське СПТУ – 15. 14 серпня 2015 року був призваний по мобілізації, брав участь у проведенні АТО на Сході України. З 2018 року проходив військову службу за контрактом у 3 окремій бригаді зв’язку. У травні 2024 року був переведений до 79 окремої десантно – штурмової бригади.

Загинув Герой 8 червня 2024 року в районі села Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області.

У військовослужбовця залишились дружина, двоє дітей, мати, батько та сестра.

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).