10 найцікавіших фактів Мезинської стоянки

1. Мезинська верхньопалеолітична стоянка відкрита в 1907 році, початок археологічних досліджень – 1908 рік. Історії досліджень Мезинської стоянки – 115 років.

2. Мезинська стоянка – одна з найвизначніших археологічних пам'яток пізнього палеоліту в історії не лише України та Європи, а й світу. Її дослідження дозволило відкрити нову для науки історичну культуру (названу згодом за місцем першого відкриття) кроманьйонців європеоїдного типу. Археологи класифікують мізинську культуру як ранню мадленську культуру.

3. Дослідження стоянки дали величезний фауністичний матеріал. Найбільш широко, всіма кістками скелету та від особин усіх вікових категорій представлений мамонт (116 особин).

4. На прикладі Мезинської стоянки виразно підтверджується одночасне існування в пізньому палеоліті таких різних деревних порід, як дуб, сосна і верба.

5. У відкладах льодовикового лесу досліджено 5 господарсько-побутових комплексів. Вони являли собою рештки круглих жител, діаметром біля 7 м, площею біля 25 кв. м, обкладених кістками мамонтів й оточених господарчими ямами, вогнищами, рештками господарчої діяльності – виробами з кременю, кістки, залишками життєдіяльності.

6. На будівництво тільки одного з мезинських будинків було використано 300 кісток тварин, серед яких понад 270 кісток мамонта. Загальна вага будівельних конструкцій досягала 2,5-3 тонн.

7. Кам`яний комплекс Мезина налічує більше 100 тис. одиниць. Дана колекція є однією з найбільших серед пам`яток Середнього Подесення.

8. За всі роки розкопок на стоянці було знайдено 829 мушлів. У більшості вони мають штучні отвори, що дає змогу припущення їх використання як прикрас.

9. Найбільшу славу Мезинській стоянці принесли вироби мистецтва та прикраси. Широко відомою є серія стилізованих антропоморфних статуеток, прикрашених геометричним орнаментом. Унікальними є мезинські браслети, прикрашені ялинковим та меандровим орнаментами.

10. Зі стоянки походить група мамонтових кісток, зокрема череп, лопатки, шелепи, довга кіста та інші, прикрашені зигзагоподібними та паралельними смугами, нанесеними червоною вохрою. С.М. Бібіков інтерпретував дані речі, як найдавніший у світі музичний комплекс. Таким чином, Мезинська знахідка поклала початок розвитку нового наукового напрямку – археологічного музикознавства.

Джерело