Загиблі герої Чернігівщини: Самусь Геннадій. Мальцев Юрій. Медведь Ігор
Народився Геннадій 25 липня 1993 року в селі Краснопілля Коропського району Чернігівської області.
Навчався у місцевій школі. Після її закінчення вступив до Конотопського профтехучилища, де опанував професію газоелектрозварювальника та автослюсара. Рано лишився сиротою. Односельці характеризували Геннадія як стриманого, цілеспрямованого парубка з загостреним почуттям справедливості. Завжди був скромним і порядним, працелюбним.
2013 року призваний на військову строкову службу, по її закінченню Геннадій уклав контракт, за власною ініціативою направлений для проходження подальшої служби у зоні АТО.
Геннадій з позивним «Амур» потрапив в одну з найгарячіших точок – під Донецький аеропорт. У ході військової служби отримав звання сержанта, був неодноразово нагороджений відзнаками.
2 лютого 2016 року стало для Геннадія Самуся фатальним. Група військовослужбовців, повертаючись з патрулювання прилеглої території поблизу смт Мілове Луганської області, підірвалася на ворожому вибуховому пристрої. У результаті вибуху Геннадій Самусь загинув на місці.
Указом Президента України від 8 квітня 2016 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Геннадія Самуся було нагороджено орденом "За мужність " ІІІ ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 7, місце 5
На знак вшанування пам’яті воїна АТО в центрі Краснопілля встановлений меморіальний знак, його ім’я увіковічене на меморіальному знаку «Героям Небесної сотні та воїнам АТО» у Коропі.
МАЛЬЦЕВ Юрій Петрович
Народився Юрій Петрович 20 жовтня 1966 року в м.Красний Перекоп Каховського району Херсонської області.
Згодом його родина переїхала на батьківщину матері до Коропського району у село Жовтневе.
Юрій закінчив Жовтневську середню школу, після чого вступив до Борзнянського сільськогосподарського технікуму, за спеціальністю «Бджільництво».
Однокласники і друзі характеризували його як позитивного хлопця з лідерськими завдатками.
У 1984-1986 роках проходив строкову військову службу.
Юрій Петрович працював директором Жовтневського будинку культури, бджолярем у селі Краснопілля, будівельником. Односельці цінували його за «золоті» руки, добру вдачу та відповідальність.
З початком подій, що відбувалися на Сході України, Юрій Петрович прийняв рішення піти на службу до ЗСУ і вже 12 лютого 2015 року був мобілізований.
5 березня 2016 року під час мінометного обстрілу опорного пункту у районі м. Авдіївка Донецької області Юрій Мальцев загинув. У героя лишилося двоє дітей
Указом Президента України від 8 квітня 2016 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Юрія Мальцева було нагороджено орденом "За мужність " ІІІ ступеня (посмертно).
На знак вшанування пам’яті воїна АТО в центрі села Радичів був встановлений меморіальний знак, ім’я героя увіковічене на меморіальному знаку «Героям Небесної сотні та воїнам АТО» у Коропі та меморіальній дошці Рождественської ЗОШ І-ІІІ ступеню (Жовтневської), де навчався Юрій Петрович Мальцев.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 10, місце 8.
Медведь Ігор Миколайович – механік-водій бойової машини піхоти (БМП) 53-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 7 лютого 1974 року в селі Слобідка Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 1979 році разом з родиною переїхав до міста Первомайськ Ворошиловградської (нині – Луганської) області. У 1981-1984 роках навчався у середній школі міста Первомайська. У 1984 році разом з родиною повернувся до Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 1989 році закінчив 8 класів середньої школи села Лоска Новгород-Сіверського району, у 1991 році – середню школу села Слобідка Новгород-Сіверського району.
У 1992-1994 роках проходив строкову військову службу у танкових військах Збройних Сил України (Хмельницька область).
Після армії повернувся до села Слобідка Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Працював трактористом у радгоспі «Перемога». Пізніше переїхав до міста Чернігів. Працював водієм гусеничного транспорту у Приватному акціонерному товаристві «Будіндустрія» (місто Чернігів).
7 липня 2015 року Новгород-Сіверським районним військовим комісаріатом Чернігівської області мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив механіком-водієм бойової машини піхоти (БМП) 53-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина В0927, міста Сєвєродонецьк/Лисичанськ Луганської області).
З 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
5 червня 2016 року близько 21:30 диверсійно-розвідувальна група противника здійснила спробу пройти вздовж залізничної колії поблизу станції Майорськ (район міста Горлівка) у напрямку міста Торецьк Донецької області. Українські військові, виявивши ворога, відкрили вогонь на ураження. Під прикриттям 120-міліметрового міномета диверсанти відійшли, але одна з випущених мін влучила у передовий спостережний пост. Внаслідок вибуху загинув солдат Медведь, ще двоє бійців дістали поранень.
8 червня 2016 року на кладовищі «Яцево» у місті Чернігів.
Залишилась дружина.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27.10.2016; посмертно).
13 жовтня 2016 року в селі Слобідка Новгород-Сіверського району Чернігівської області на будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Ігор Медведь, йому відкрито меморіальну дошку.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 9, місце 31.
Ім’я героя увіковічене на меморіальній дошці Лосківської ЗОШ І-ІІ ступеню, де навчався Ігор Миколайович Медведь.
Коментарі
Дописати коментар