Загиблі герої Чернігівщини: Дубина Роман. Бондаренко Валерій. Черненко Володимир

ДУБІНА Роман Васильович

Народився Роман Васильович 30 червня 1979 року у селі Чайкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Навчався у місцевій неповній середній школі. Захоплювався технікою.
Батьки виховали сина добрим, турботливим, люблячим, відповідальним, таким він і залишився у пам’яті односельців.

1997 року був призваний на військову строкову службу до Збройних сил України. Після військової служби Роман Дубіна повернувся до рідного села, працював різноробочим у місцевому ТОВ «Агрофрма ім. Т. Г. Шевченка».

З січня 2022 року Роман Васильович зарахований до підрозділу територіальної оборони. На початку повномасштабного вторгнення, під час захисту міста Чернігова Роман Дубіна загинув від осколкового поранення. Це сталося 11 березня. Поховали Романа Васильовича у рідному селі. У загиблого залишилися мати, дружина та діти.

7 квітня 2022 року Указом Президента України № 220/2022 Дубіна Роман Васильович був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Нагороду вручено матері Героя.

Бондаренко Валерій Миколайович – командир механізованої роти механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої Самаро-Ульянівської Бердичівської Залізної ордена Жовтневої Революції, тричі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Богдана Хмельницького бригади імені князя Данила Галицького Сухопутних військ Збройних Сил України, майор (посмертно).

Народився 15 вересня 1989 року в селі Попівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 2006 році закінчив загальноосвітню школу села Попівка Новгород-Сіверського району.

З 2006 року в Збройних Силах України. У 2010 році закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місто Львів) за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями механізованих підрозділів».

З 2010 року служив у 24-ій окремій механізованій Самаро-Ульянівській Бердичівській Залізній ордена Жовтневої Революції, тричі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Богдана Хмельницького бригаді імені князя Данила Галицького Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0998, місто Яворів Львівської області).

З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

На протязі літа 2014 року завдяки грамотній організації несення служби в районах відповідальності підлеглим особовим складом роти, командиром якої був капітан Бондаренко, не було допущено проникнення на територію проведення антитерористичної операції членів незаконних збройних формувань та фактів завезення зброї з території Російської Федерації.

14 серпня 2014 року капітан Бондаренко загинув під час мінометного обстрілу в районі селища міського типу Новосвітлівка Краснодонського (з 2016 року - Сорокинського) району Луганської області під час операції з блокування міста Луганськ.

16 серпня 2014 року похований на кладовищі села Попівка Новгород-Сіверського району.

4 грудня 2014 року у селі Попівка Новгород-Сіверського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Жовтнева, 5), де навчався Валерій Бондаренко, йому відкрито меморіальну дошку.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня (05.11.2019; посмертно) та ІІІ ступеня (15.07.2014).

Залишились дружина та донька.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 6, місце 33.

Володимир Черненко народився 28 січня 1995 року в с. Мамекине Новгород-Сіверського району. В родині було шестеро дітей. Як згадають про Володимира односельці, ще змалечку був добрим, безвідмовним, працьовитим. Батьки рано померли.

2012 року закінчив загальноосвітню школу. 15 травня 2015 року призваний на строкову службу.

З 1 березня 2017-го проходив службу за контрактом в зоні АТО. Старший сержант 13-го окремого мотопіхотного батальйону, 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Загинув 3 березня 2020 року під час мінометного обстрілу позицій терористами в районі смт. Зайцеве Донецької області.

6 березня 2020 року похований в рідному селі.

Указом Президента України № 177/2020 від 12 квітня 2020 року за «Особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 7, місце 22. .

29 серпня відкрито пам’ятний знак на Алеї героїв біля вічного вогню в Новгороді-Сіверському. Воїн приєднався до небесної варти захисників України.