Загиблі герої Чернігівщини: Чередніченко Денис. Старченко Павло
Чередніченко Денис Ігорович
Народився 23 квітня 1985 року в Чернігові.
Навчався у Чернігівській загальноосвітній школі № 2, у 2002 році закінчив Чернігівську загальноосвітню спеціалізовану школу № 12.
Працював охоронцем на ВО “Хімволокно”, на приватному підприємстві з установки металопластикових вікон.
Учасник Революції Гідності.
Вступив до Збройних сил України у липні 2014 року добровольцем. Солдат 169-го навчального центру.
Загинув 26 вересня 2014 року біля села Орлово-Іванівка Шахтарського району Донецької області.
Похований 1 жовтня 2014 року в Чернігові.
Указом Президента України № 282 від 23 травня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно), народною відзнакою - орденом "Лицарський Хрест Добровольця" (посмертно) та медаллю "За оборону м. Дебальцево" Сектор С (посмертно). Нагороджений Відзнакою Президента України “За участь в антитерористичній операції” (посмертно) та медаллю Православної Церкви України “За жертовність і любов до України”(посмертно).
Рішенням міської ради міста Чернігова присвоєно почесне звання "Захисник України – Герой Чернігова" (посмертно).
Нагороджений Почесною відзнакою Чернігівської областної ради "За мужність і вірність Україні"(посмертно).
В пам’ять про Дениса Чередніченка 26 вересня 2015 року на будівлі Чернігівської загальноосвітньої спеціалізованої школи № 12 встановлена меморіальна дошка. Ім’я Дениса Чередніченка викарбуване на меморіалі загиблим воїнам 169-го Навчального Центру "Десна" імені князя Ярослава Мудрого, відкритому у грудні 2017 року в містечку Десна.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 8, місце 27.
Він народився 1977 року в Старому Осколі, згодом родина переїхала до Чернігова. Навчався в чернігівській ЗОШ № 2, згодом у ЗОШ № 27.
Під час навчання у старших класах закінчує курси екскурсоводів, також «Клуб юних космонавтів» — при Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків.
1995 року вступає до Харківського авіаційного інституту, однак через травму залишає навчання на останньому курсі.
Від 2000 року працював на будівельних майданчиках у Києві. Неодноразово бував за кордоном, також подорожував Європою автостопом.
2008 року вступає до Міжрегіональної Академії управління персоналом — факультет «Політологія міжнародних відносин», навчання закінчив з відзнакою 2013 року. Навчання поєднував з працею каменяра.
Був активним учасником Помаранчевого майдану та Євромайдану.
Доброволець, мобілізований весною 2014 року, старший стрілець 1-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1».
Загинув 30 січня 2015 року під час відбиття танкової атаки противника на блокпосту 1301 (позиція "Вовк") в районі м. Вуглегірськ Донецької області.
Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих захисників, тіла яких вивезли з місця боїв до Дніпропетровська.
9 квітня 2015 року Павла поховали у Чернігові на кладовищі Яцево.
Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням Чернігівської міської ради № 10/VIII-3 від 26 серпня 2021 року присвоєно почесне звання «Захисник України — Герой Чернігова» (посмертно).
Рішенням Чернігівської обласної ради № 1-25/VII від 28 жовтня 2020 року нагороджений Почесною відзнакою «За мужність і вірність Україні» (посмертно).
Коментарі
Дописати коментар