Скорботні жнива війни: Авраменко Максим. Василенко Андрій

Молодший сержант Максим Миколайович Авраменко народився 16 вересня 1994 року в селі Тихоновичі. Закінчив місцеву школу, згодом навчався в Чернігівському коледжі, потім закінчив Київський національний університет технологій та дизайну. В мирному житті працював водієм у ПП «Нива-Імпульс».

Із січня 2023 року був призваний на військову службу за мобілізацією та відважно захищав Батьківщину і кожного з нас від ворога.

28 жовтня 2024 року його молоде життя трагічно обірвалося у ДТП.

У загиблого залишились батьки, дружина та донька, сестра.

Поховали Максима Авраменка 30 жовтня 2024 року, у Сновську на Алеї Героїв міського кладовища.

Василенко Андрій Анатолійович Народився 1 листопада 1967 р. у Чернігові. У 1985 р. закінчив Чернігівську середню школу № 6. Ще школярем зацікавився вивченням історії та почав брати участь в археологічних дослідженнях. Протягом 1985–1987 рр. проходив строкову військову службу. У 1987-1988 рр. працював у відділі археології Чернігівського історичного музею, а 1990-1992 рр. – у Чернігівському обласному археологічному центрі. У 1996 р. закінчив Чернігівський державний педагогічний інститут ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «Історія», після чого пов’язав своє життя з заповідником, працюючи на посаді наукового співробітника відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології. Протягом багатьох років Андрій Анатолійович цілеспрямовано і наполегливо брав участь у археологічних дослідженнях у Антонієвих печерах та на території Троїцько-Іллінського монастиря під керівництвом Володимира Руденка та Герарда Кузнєцова.

У лютому-березні 2022 р. під час облоги Чернігова російськими військами Андрій Анатолійович щоденно разом з іншими працівниками заповідника здійснював охорону та захист Антонієвих печер і Іллінської церкви. У лютому 2023 р. Андрій Анатолійович був мобілізований та проходив службу у Збройних Силах України. Сержант. Помер 7 травня 2024 року в Чернігові. Похований 10 травня 2024 року в Чернігові.