Загиблі герої Чернігівщини: Кінчерук Валерій. Полтавець Максим. Поліщук Ігор

Старший солдат Валерій Кінчерук, позивний Танчик, загинув 29 липня 2023 року в районі села Орликівка на Чернігівщині. Відбиваючи атаку російських диверсантів, зазнав смертельних поранень. Воїну було 39 років.

Валерій Іванович народився в селі Мар’янівка Черкаської області. Навчався в Мар'янівському ліцеї. Довгий час працював у Звенигородському лісництві, потім – на будівництві заводу. У 2014-2015 роках брав участь в АТО, де був танкістом, через що й отримав свій позивний. Любив життя, сім’ю, друзів. Захоплювався риболовлею.

З початком повномасштабної війни чоловік, маючи бойовий досвід, повернувся до війська та вирушив на фронт. Воював у складі 64-го окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України. Обіймав посаду старшого стрільця.

За весь час своєї служби Валерій отримав такі відзнаки: «Учасник АТО», «Ветеран війни», «За захист Черкащини», «За мужність та героїзм». Посмертно його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Танчик був патріотом своєї країни, любив друзів та життя, але найбільше любив Україну», – зазначила його дружина Наталія.

Поховали військового в місті Шпола на Черкащині.

Вдома на Валерія чекали дружина і донька.

Солдат Максим Полтавець, позивний Полтава, загинув 29 липня 2023 року внаслідок підриву на вибуховому пристрої під час виконання бойового завдання поблизу села Орликівка на Чернігівщині. 5 серпня захиснику виповнилося б 26 років.

Максим народився в селі Орловець Черкаської області. Закінчив Городищенський професійний ліцей, здобув фах будівельника. До великої війни працював у компанії «Сентрал Фіш» у Черкасах.

Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до Збройних Сил України, щоб захистити свою країну та близьких від ворога. Проти окупантів воював у складі 64-го окремого стрілецького батальйону. Був стрільцем-оператором.

«Максим був прикладом для багатьох людей. Він був добрим, відповідальним і сильним. У свої 25 років він бачив більше, ніж деякі у 50. Максим – це приклад мужності, незламності духу і патріотизму, виявлені у боротьбі з рф у важких боях під Вугледаром. Мав бажання жити, мав дуже багато планів, хотів створити свою сім'ю, але війна все змінила...» – зазначила сестра загиблого Анастасія.

Поховали захисника у рідному селі.

Вдома на Максима чекали батьки і молодша сестра.

ПОЛІЩУК Ігор народився 27 листопада 1970 року в с. Пиків Вінницької області. У 1988 р. закінчив Вінницьке СПТУ, здобув спеціальність «Електрозварювальник».

З грудня 1988 до жовтня 1990 р. проходив строкову службу.  З травня 1991 до лютого 2022 р. – командир відділення мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. 

Загинув 26 лютого 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони Чернігівщини.

Похований 25 березня 2022 року в с. Новий Білоус Чернігівської області. 

Указом Президента України № 360/2022 від 23 травня 2022 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).